У четвер, 27листопада, новообрана Верховна Рада  VIIIскликання збирається на своє перше засідання. В перший день роботи ВерховноїРади, п'ять фракцій мають підписати коаліційну угоду, над якою працювали майжемісяць і яку встигли парафувати до річниці Майдану. Річниця Майдану і приїзд віце-президентаСША допомогли цього разу політикам пришвидшити традиційну українськуКоаліціаду.  Втім, до тексту угоди, якубуло опубліковано є низка запитань не лише у громадських активістів, але й усамих політиків, які хоча  і підписали угоду,але не з усім підписаним погоджуються.

Не пройшло  й двох тижнів і нарешті  наші новообрані депутати  визначилися, хто має відкривати першу сесіюновообраного парламенту і начебто вже дійшли консенсусу в питанні розміщенняфракцій у сесійній залі ВР.

Проте,найголовнішим на сьогодні все ж залишилося питання розподілу портфелів.Наближені до владних кабінетів джерела вже встигли повідомити, що міністерськікрісла вже роздані  і, як би дивно це невиглядало, але партійні квоти залишилися в тренді. Про прозорість обговорення івідкритість процесу призначення посадовців наші політики знову забули. Амбіціїберуть гору і основні політичні конкуренти хочуть забезпечити собіпідконтрольність всієї діючої системи влади та послабити позиціїконкурента.  Важливим фактором зновузалишається відданість лідеру партії, а не компетенція, відданість українськомународу і закону.

Сьогодні ми маємовійну на Сході, не виконані обіцянки Майдану! Але, так виглядає, що для українськихполітиків у час, коли потрібно ділити сфери впливу і владу - не до війни. Забулинавіть про принципи, за які загинули тисячі українців, за які стояв Майдан. Посадиі сфери впливу  - важливіші!

Врешті , байдужескільки розділів та сторінок має коаліційна угода, за яким принципом політикиподілять міністерства (головне щоб міністр був компетентний і фаховим),хто  ближче сидітиме до трибуни у ВР, ахто далі.  Хотілося б, щоб політикиперестали дурити нам  голови. Нампотрібен мир, ефективна економіка, відповідальна влада та справедливесуспільство, а не кровопролиття, щомісячне зростання цін, знеціненнянаціональної валюти, економічна і політична корупція. 

І не хочеться,щоб усе повторилося: криза, взаємні звинувачення, Майдан, вибори, обіцянки,парламент, власні  інтереси. Чому «нові» політикиповторюють помилки своїх «папіредіків» і  знову наступають на ті ж самі «граблі»?