У четвер, 27листопада, новообрана Верховна Рада VIIIскликання збирається на своє перше засідання. В перший день роботи ВерховноїРади, п'ять фракцій мають підписати коаліційну угоду, над якою працювали майжемісяць і яку встигли парафувати до річниці Майдану. Річниця Майдану і приїзд віце-президентаСША допомогли цього разу політикам пришвидшити традиційну українськуКоаліціаду. Втім, до тексту угоди, якубуло опубліковано є низка запитань не лише у громадських активістів, але й усамих політиків, які хоча і підписали угоду,але не з усім підписаним погоджуються.
Не пройшло й двох тижнів і нарешті наші новообрані депутати визначилися, хто має відкривати першу сесіюновообраного парламенту і начебто вже дійшли консенсусу в питанні розміщенняфракцій у сесійній залі ВР.
Проте,найголовнішим на сьогодні все ж залишилося питання розподілу портфелів.Наближені до владних кабінетів джерела вже встигли повідомити, що міністерськікрісла вже роздані і, як би дивно це невиглядало, але партійні квоти залишилися в тренді. Про прозорість обговорення івідкритість процесу призначення посадовців наші політики знову забули. Амбіціїберуть гору і основні політичні конкуренти хочуть забезпечити собіпідконтрольність всієї діючої системи влади та послабити позиціїконкурента. Важливим фактором зновузалишається відданість лідеру партії, а не компетенція, відданість українськомународу і закону.
Сьогодні ми маємовійну на Сході, не виконані обіцянки Майдану! Але, так виглядає, що для українськихполітиків у час, коли потрібно ділити сфери впливу і владу - не до війни. Забулинавіть про принципи, за які загинули тисячі українців, за які стояв Майдан. Посадиі сфери впливу - важливіші!
Врешті , байдужескільки розділів та сторінок має коаліційна угода, за яким принципом політикиподілять міністерства (головне щоб міністр був компетентний і фаховим),хто ближче сидітиме до трибуни у ВР, ахто далі. Хотілося б, щоб політикиперестали дурити нам голови. Нампотрібен мир, ефективна економіка, відповідальна влада та справедливесуспільство, а не кровопролиття, щомісячне зростання цін, знеціненнянаціональної валюти, економічна і політична корупція.
І не хочеться,щоб усе повторилося: криза, взаємні звинувачення, Майдан, вибори, обіцянки,парламент, власні інтереси. Чому «нові» політикиповторюють помилки своїх «папіредіків» і знову наступають на ті ж самі «граблі»?