Війна чи переселення народів?

Сьогодні о 10 годині за київським часом мав закінчитися  часовий проміжок мирного плану «А» , заяким  слідувало припинення  вогню на тиждень всіма підрозділами Збройнихсил, Національної гвардії та Прикордонної служби. Проте сьогодні вранці в РНБОповідомили, що режим припинення вогню на сході закінчиться о 22 годині 27червня.   

Але…

Перемир’ям цей  тиждень можна назватилише умовно, адже українська кров продовжувала проливатися.  23 червня відбулися тристоронні переговори Україна– Росія - ОБСЄ, незважаючи навіть на прізвища людей, які брали участь упереговорному процесі , вони були безрезультатними.  Проте увесь тиждень політична еліта,експерти, спостерігачі  та звичайніукраїнці хоч мали що обговорювати, адже участь у переговорному процесі одіознихосіб не залишила байдужим нікого.

Військові дії з боку сепаратистів продовжувалися увесь тиждень. Сталося  десятки випадків нападу на сили АТО, терористибільше 60 разів відкривали вогонь по українським військовослужбовцях та техніці,представники ДНР і ЛНР за цей час встигли захопити декілька адміністративнихбудівель. За сім діб на сході країни загинуло 18 військовослужбовців, а взаручниках  знаходиться більше 200українців. Стало зрозуміло, що наказу з Москвипро складення зброї не було. А може Москва уже не контролює події на Донбасі?

Чим же завершиться перемир’я Президента? Чи врахує він думку жителівСходу,  більшість з яких - 65,7% воліютьжити в єдиній Україні, а 50,2% хочуть збереження унітарного устрою і лише 4,7% донеччан ладні жити внезалежній від усіх Донецькій республіці?

Є декілька варіантів розвитку подій, але як саме діятиме  Верховний головнокомандувач  України покаже час. Можливо  після сьогоднішнього дня, замість мирногосценарію, який отримав умовну назву – план «А»,  буде введений в дію «про рекламований»  військовий план «Б», який передбачає повнуліквідацію бойовиків. Крім того вже є третій сценарій Президента, так званийплан «В», який передбачає до кінця серпня введення на сході країни військовогостану, а переговорники тим часом вестимуть публічні перемовини про припиненнявогню.

Проте реалізації будь-якого плану має передувати об’єктивний аналіз ситуаціїі моделювання наслідків його реалізації. Наприклад, у випадку, коли дійснобільшість мешканців Донбасу хочуть жити в Україні, то тоді слід запроваджуватиплан «Б» чи «В» і знищувати усіх бойовиків, яких «дружня» РФ надіслала врегіон. При цьому  повністю захиститисусідні регіони від проникнення на їхню територію терористів і сепаратистів. 

Але якщо дії бойовиків масово підтримують мешканці Донбасу, які  називають українських військових «захватчиками»,то що робити тоді?

Тоді варто розглянути ще один план - «Г». Проведення всеукраїнськогореферендуму про зміну території України, як це передбачено статтею 73Конституції України.  Але для цьогоспочатку потрібно організувати захист територій України, які на цей час непіддалися терористичній і сепаратистській активності, з тим, щоб мешканціДонбасу, які готові помирати «за путіна», «за рассєю» не поширилися Україною іне за заважали нам жити і розвиватися за європейськими принципами. Усі жпроукраїнські мешканці  Донбасу, які небрали участі у підтримці сепаратистів і безладу на сході,  мають отримати можливість розселитися поінших областях і розвивати справедливу і потужну Україну.

Тоді ми маємо розуміти що окрім АР Крим, де відбувається масове заселеннячеченцями, ми отримаємо «уявну Чечню» ще й на східних рубежах України.

Може вже прийшов час тверезо оцінити ситуацію, припинити  кланятися в ноги окупантам та задовольнятичиїсь імперські амбіції, і, врешті – решт, перестати жити ілюзіями  єдності!