Зараз у суспільстві активно обговорюються різні ініціативи, які мають повпливати на те, щоб максимально витіснити російське ПЗ і захистити дані, доступ до яких може мати наш ворог. Один із таких законопроєктів, над яким зараз працюють, ЗП №11492 проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо заборони використання програмних продуктів та доступу до електронних інформаційних ресурсів.

По факту це все російське ПЗ на яких працює український бізнес і зараз. Також, є відповідний Указ Президента №601/2024 від 2 вересня 2024 року про застосування санкцій на 1С, BAS строком на 3 роки.

Але об'єктивно, цей наказ ніяк не контролюється,  як і накладені санкції 2017 року: у травні 2017 року указом президента України були введені санкції проти низки російських компаній, включаючи ТОВ "1С".

Тому звісно зараз опрацьовується в комітетах чіткий регламент і процедури, які мають виконуватись бізнесом у певний строк, це має стати вже фінальною ітерацією всіх попередніх ініціатив.

Повертаючись до Telegram

Згадаємо хід історії, так, в Україні було кілька ініціатив на державному рівні щодо можливої заборони або обмеження доступу до Telegram, особливо у контексті національної безпеки та протидії дезінформації. Ось кілька ключових моментів:

  1. Запити з боку СБУ: Служба безпеки України (СБУ) неодноразово висловлювала стурбованість використанням Telegram для поширення російської пропаганди, дезінформації та координації ворожих дій. Платформа використовується для організації антиукраїнських акцій, збору інформації, а також поширення фейкових новин, що впливає на суспільну думку та інформаційну безпеку.
  2. Боротьба з нелегальним контентом: Існують також занепокоєння щодо використання Telegram для торгівлі наркотиками, продажу зброї та іншого незаконного контенту. Деякі депутати та чиновники висловлювали думки про необхідність більш жорсткого регулювання месенджера або навіть заборони, якщо компанія не співпрацюватиме в цих питаннях.
  3. Позиція Ради національної безпеки і оборони України (РНБО): РНБО неодноразово розглядала питання про обмеження доступу до ресурсів, що загрожують національній безпеці, включно з російськими соціальними мережами та месенджерами. Telegram через свою популярність в Україні та Росії також опинявся у центрі уваги РНБО як потенційна загроза через можливе використання для шпигунства та дезінформації.
  4. Закони про дезінформацію: У 2020 році в Україні обговорювався законопроєкт про протидію дезінформації, який міг би вплинути на такі платформи, як Telegram. У випадку його ухвалення, месенджери могли б бути змушені активніше співпрацювати з державними органами у видаленні контенту або надавати дані про користувачів.

Хоча ініціативи з заборони Telegram існують і зараз, але наразі немає офіційного рішення про заборону цієї платформи в Україні. Однак державні структури активно моніторять її використання та можливі загрози, до прикладу інформаційні відкриті канали, де кожен українець дізнається актуальну інформацію. Коли це стосується критично важливих підприємств для України, особливо із галузі оборонпрому, виробництва, різних громадських організацій, благодійних фондів, державних структур — питання конфіденційності є критичним. З власного досвіду комунікацій з такими, ми дійшли висновку, що більшість дотепер користується телеграм чатами, де обговорюються над конфіденційні питання та відправляються важливі документи, які можуть бути перехоплені.

З останнього — Telegram оновив розділ FAQ про нелегальний контент. Тепер звідти зникла інформація, що всі чати в месенджері є конфіденційними, і нарешті вже варто задуматись над тим, що робити далі, адже ваші дані є вразливими і потенційно доступними для ворога.

Наприклад, не всі повідомлення шифруються "end-to-end" за замовчуванням, що може дати доступ до інформації урядам або хакерам.

Через відкритість платформи, Telegram використовується для координації хакерських атак, торгівлі персональними даними та інших кіберзлочинів, що може загрожувати національній безпеці України.

Деякі вважають, що засновник Telegram Павло Дуров, хоча і відомий своєю опозицією до російської влади, все ж може мати приховані зв'язки з Росією. Це викликає побоювання щодо можливого контролю над платформою з боку російських спецслужб.

Чому такі надважливі підприємства і спілки, та і державні структури продовжують користуватись і надалі цим сервісом? Про альтернативні варіанти використання інших систем — інформації в мережі майже немає, хоча наразі українські розробники почали видавати рішення в ПО, де є вже вбудовані чати, диски для зберігання всієї важливої інформації, а тобто, це все зберігається в єдиній системі, централізовано і захищено.

Чи буде відповідна ініціатива від держави? Наразі невідомо, але вже зараз можна самостійно подбати про те, щоб захистити себе і свою інформацію, бо відмовляючись від всього російського — це не тільки про дію, а про свідомість вибору і розуміння за що українці воюють зараз.