Ветеринари у районних лікарнях: виживуть чи ні?
Водночас, наразі неясно, чи будуть вони на своїх робочих місцях працювати і надалі, якщо їх заробітна плата менша за мінімальну.
Ситуація із зарплатами у ветеринарній медицині
Посадові оклади для лікарів ветеринарної медицини в районних ветеринарних лікарнях встановлені ще за царя-Гороха і наразі становлять у фельдшера дільниці – 4 619 грн, завідуючого дільницею – 5 260 грн, провідного лікаря ветеринарної медицини районної ветлікарні – 5 260 грн.
І не забуваймо, що наразі мінімальна зарплата в Україні становить 6 000 грн.
Виникає закономірна ситуація, що фахівці звільняються, адже не хочуть працювати за гроші, які навіть зарплатою назвати соромно.
Варто підкреслити, що робота ветеринара не є простою, адже необхідно постійно бути в русі, вміти знаходити підхід до тварин, спільну мову з їх господарями, проводити профілактичну роботу, запобігати поширенню хвороб тварин і ще багато іншого.
Це все потребує спеціалізованої освіти, постійного підвищення кваліфікації. І зауважу, що вчитися можна лише на денному відділенні (відповідно до законодавства, спеціальність ветеринарного лікаря можна отримати лише на денному відділенні).
Саме тому в частині сіл ветеринарні лікарні у кращому випадку комплектовані кадрами наполовину, у гіршому – на 15-20%. І молодь йти туди працювати не хоче, адже, знову-таки, зарплата, нижча ніж в будь-якому іншому місці, а роботи дуже багато.
Чому варто рятувати сільську ветеринарну медицину?
Якщо коротко – без неї буде біда.
Почнуть поширюватися хвороби тварин, включаючи ті, які спільні небезпечні для людини – туберкульоз, бруцельоз, лейкоз тощо. Можливі епідемії. Тварини будуть гинути, тваринницькі господарства будуть закривати, люди будуть втрачати роботу. Селяни, які тримають присадибне господарство, будуть мати великі збитки та втратять джерело прибутку для домогосподарств. Село буде біднішати. Також можуть хворіти і люди, які споживатимуть небезпечні продукти тваринного походження (м’ясо, молоко та молочні продукти), наприклад з вмістом антибіотиків, або зі збудником бруцельозу чи свинину личинками трихінел. Інші держави можуть відмовитися від купівлі українських товарів тваринного походження,
Спроби самостійного лікувати тварин різними ветеринарними препаратами або людськими ліками часто-густо призводить до появи небезпечних продуктів харчування на найближчих ринках – молока, молочних продуктів, м’яса тощо.
А потім ми дивуємося, чому загострюються алергії після «домашнього» молочка від бабці з стихійного ринку або чому молоко від «молочника» під будинком не скисає два тижні.
Чи вдасться виправити ситуацію?
При бажанні – звичайно так, одним з вагомих чинників є – підвищення заробітної плати.
На одному з останніх засідань Аграрного комітету Верховної Ради України це питання було обговорено та доручено Держпродспоживслужбі підготувати пропозиції. Подивимося, як ситуація буде розвиватися далі.
