Продовжуємонашу серію статей, в якій ми користуємося лише Конституцією України і Європейськоюхартією місцевого самоврядування з метою по-простому пояснити процесстановлення громадянського суспільства в Україні – становлення територіальнихгромад. Перша частина була присвячена тому, як хвіст виляє собакою, іншими словами як держава таїї органи підмінили собою справжнього суверена, єдине джерело влади – народ.
Усиву давнину, коли рід міг зібратися зіншими родами племені для вирішення загальних питань навколо багаття, не буложодних труднощів у заслуховуванні думок членів роду, старійшин, обговорень та прийняттярішень.Зараз цей процес ускладнився через ускладненнясамого суспільства, яке стало більше по чисельності та займає більші території.Тому навіть уявити, що вся громада містазможе зібратися і вирішити якесь питання надзвичайно складно, не те щобизорганізувати такий процес. Тому і виникла представницька демократія, головнимнедоліком якої є підміна представниками від народу інтересів народу своїмивласними.
Також,я би звернув увагу на український менталітет. На те, що Монтеск’є покладав уоснову своєї праці «Про дух законів» - необхідність щоби правові нормисуспільства відповідали особливостям народу. Саме тому він зауважував, щодосить нечасто закони одного народу (держави) можуть згодитися, підійти іншому народу (державі).
Менталітет українцятакий, що він ніколи не був схильний до великих угруповань. Ця особливістьсформована тривалим історичним розвитком суспільства і природними умовами України.Для нас ніколи не було потреби об’єднуватися у великі групи, як скажімо уЄгипті для побудови дамб. В нас одна сім’я могла і може власними силами прогодуватисебе, обробляючи відносно невеликий шмат землі. Земля в нас родюча.
Тому немає у нас внашій ментальності тяжіння до великих спільностей. І це головний аргумент того, що громадив Україні мають бути якнайменші з того, що дозволяє Конституція. Тобто, згідност.ст. 133, 140– села (об’єднання сіл), селища, райони у містах, міста.
Проте, становленнятериторіальної громади – це процес який має відбуватися знизу – від громадян,мешканців-власників відповідної території. Наразі, ми спостерігаємо ситуаціюколи його намагаються очолити згори. І це намагаються зробити саме ті хто вже зароки незалежності мав змогу проявити себе в парламенті, радах, адміністраціях.
Доволі широко відомийвислів «не можеш перемогти процес – очоль його» ці особи зараз намагаютьсязастосувати на практиці. Адже вони розуміють якою небезпекою може обернутися для них прихід до влади народу.
Отже, від процесу становлення територіальних громад маютьбути відсторонені всі депутати, голови партій, кандидати тощо й ті, хто колисьзаймав відповідні керівні посади. Процес модної зараз люстрації зараз необхідний як ніколи. Оскільки користь народу, територіальним громадам з тих хто вже себе дискредитував примарна.
Для того, щоби громади створювалися у природний спосіб "знизу" одним ізголовних завдань є забезпечити якнайширше інформування суспільства через ЗМІпро процеси які відбуваються у громадах – надати можливість виступати у прямихефірах і публікуватися у комунальних ЗМІ активістам, ініціативним групам, а небалакунам, які мають власні меркантильні інтереси.
Цей процес мені уявляєтьсянаступним чином. Якщо хтось не поділяє зазначену позицію – прошу залучатися дообговорення та конструктивної критики.
1. Активісти, ініціативнігрупи по створенню громад мають домогтися щоби за допомогою ЗМІ комунальної ідержавної власності громадянам було запропоновано створювати ініціативні групита долучати до цих груп громадян з мешканців відповідної території.
2. Ініціативним групаммає бути забезпечений доступ до «медійного майданчика» щоби кожна ініціативабула почута Україною.
3. Через доступ до ЗМІініціативні групи мають зустрітися одна з одною на відповідній території та обговорюватипитання створення своєї громади, виписування та затвердження статуту територіальної громади тощо.
4. Органи держави тамісцевого самоврядування зобов’язані максимально сприяти у діяльності ініціативнимгрупам.
5. Якщо виявиться потребафорсувати (пришвидшити) процес створення громад, то потрібно для цього виділяти необхіднефінансування. Народ, громади мають знати їх права, у протилежному випадкунегідники матимуть змогу скористатися ситуацією і підмінити створення громад фейковими структурами, які або будуть дублювати функції один одного або підмінять теперішні "органи самоврядування". Наприклад, замість голів рад будуть голови територіально громади без зміни якісної складової. Як кажуть у народі, шило на мило поміняємо.
І на завершення цієїстатті, варто сказати, що поняття «самоуправління» в нас дуже часто підміняють поняттям«управління».
Як-от, не можна назвати "головуради", "раду" органом самоуправління, оскільки це у чистому вигляді органиуправління. Не забуваймо, що самоуправління – це тоді, коли той хто управляє, ітой ким управляють є однією і тією ж особою. З цієї, начебто дрібниці йпочинається маніпулювання – ніби в Україні існує самоуправління.
Далі будеІгор Кізіма,
магістр права зафункціональною спеціалізацією «Державне управління та місцеве самоврядування»
Задовідками та додатковими роз’ясненнями звертайтеся до
громадської організації «Суспільнийдоговір»