Відразу ж зауважу, що в цій серії статей будемо користуватися лишеКонституцією України та Європейською хартією місцевого самоврядування. Оскількизакони, які наприймала Верховна Рада України є суперечливими та такими, що посвоєму духу багато в чому нівелюють Конституцію України. Метою цієї серії єспроба подати складний і навмисне заплутаний чиновниками і судами матеріалдоступною простою мовою з найменшим застосуванням термінів та незрозумілихвизначень. Оскільки пам’ятаємо: терміни і складність подачі матеріалу – це змова,зброя чиновництва проти простих громадян.
Це дозволяє нам сама Конституція, згідно ст. 8 якої, конституційні норми є нормами прямої дії, а згідно ст. 9 Конституції - Європейськахартія місцевого самоврядування є частиноюнаціонального законодавства України.
Також вкажемо на те, що при тлумаченніКонституційних норм будемо перш за все виходити не з її букви, а з її духу –справжньоїмети Конституції – благоденствія людини, громадянина, що проживає на територіїдержави Україна.
Велика біда нашого народу, що він не знає своїх прав, не вміє читати тарозуміти норми Конституції України усистемному зв’язку між собою.
Проте, не станемо в цьому дорікати народу, адже більшість суддів та чиновництвадемонструють повну нездатність такого, що вже говорити про простих громадян.
Впевнений у тому, що демонструють, тому що насправді вони розуміють: якщо показатинароду справжній зміст Конституції України, то є вірогідність втратити можливістьй надалі дурити та обдирати українськийнарод – справжню владу і реального власника національного багатства в Україні.
Так, згідно ст. 5 Конституції України лише ми з вами, український народ, є єдиним джерелом влади в Україні і це наше право влади не може бутиузурповане ні державою, ні її органами.
Насправді, воно узурповане державою та її органами протягом 20 з лишнімроків.
Держава Україна – це перш за все територія (ст. 2 Конституції) на якійпроживає український народ, який є власником землі, надр та інших природнихресурсів (ст. 13 Конституції). Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами прававласності народу.
Отже, кожен громадянин України є власником частини власності українськогонароду, іншими словами співвласником національного багатства (всіхнагромаджених суспільством духовних та матеріальних благ).
Як же реалізувати право кожногогромадянина як співвласника на право власності українського народу?
Для цього Конституція передбачає діяльність територіальнихгромад-власників. Зокрема ст. 7 гарантує і визнає в Україні місцевесамоврядування, що є, згідно ст. 140 є правом територіальноїгромади - жителів села, селища та міста - самостійно вирішувати питаннямісцевого значення.
Ті, хто не бажає правильного розуміння українським народом цієї норми, небажають тлумачити її у системному нерозривному зв’язку з цитованою вище ст. 13Конституції. Оскільки саме таке прочитання Конституції покаже, що територіальнагромада – це об’єднання не лише жителів-громадян,а й частини власності українського народу – майна, що знаходиться на ційтериторії – землі, річок, озер тощо.
І це що вперто приховується від українського народу.
Отже, Україна має багатство, власником якого єукраїнський народ, а український народ здійснює повноваження власника через об’єднаннягромадян (кожного співвласника національного багатства) у територіальнігромади, сукупність яких складає державу України.
А тепер пригадуємо, що основним джерелом влади єнарод (ст. 5), який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органимісцевого самоврядування.
Проте, органи влади «забули», що їх «влада» невиникає з повітря, а надається їмукраїнським народом (сувереном), який діє через територіальні громади, як об’єднаннягромадян-співвласників майна українського народу на певній території.
Отже, з усього вказаного вище випливають висновки:
1. Владаналежить українському народу, а не органам влади. Органи влади лишеретранслюють волю суверена – українського народу.
2.Влада українського народу структурована «громадянин-територіальна громада-українськийнарод», де: громадянин – співвласник багатства України, територіальна громада –об’єднання громадян та співвласників багатства України на певній території, українськийнарод – суверен, якому належить верховна влада.
Тобтовлада суверена (українського народу) формується через здійснення громадянами черезтериторіальні громади правомочностей власника багатств України (національногобагатства).
А якщо взагалі по-простому, то виходить, що в нас хвіст (органи державної влади) виляє собакою (українським народом - сувереном), що само по собі є нонсенсом.
Ігор Кізіма,
магістр права зафункціональною спеціалізацією «Державне управління та місцеве самоврядування»
Задовідками та додатковими роз’ясненнями звертайтеся до
громадської організації «Суспільнийдоговір»