У середу 13 листопада ВР хвалила в першому читанні законопроект №2178-10 про запуск ринку ріллі з 1 жовтня 2020 року. Парламент України нарешті зробив перший крок для скасування «земельного мораторію», котрий систематично обмежує право 7 мільйонів українців вільно розпоряджатись своїми наділами ріллі.

Але радість від цієї події була недовгою: проголосований законопроект має рамковий характер, і аж ніяк не визначає роботу майбутнього ринку землі в Україні. Природно, що гравці аграрного ринку та експертна спільнота почали вимагати вдосконалення законодавства про земельну реформу. Тим більш, що президент Володимир Зеленський особисто гарантував суспільству, що між першим та другим читанням до законопроекту №2178-10 буде внесено усі необхідні поправки.

Поки що дискусії про зміни в законодавство точаться навколо двох критичних моментів: ліміт землеволодіння «в одні руки» та обсяг підтримки фермерів при запуску ринку ріллі.

Але поза увагою лишається інший критичний момент, який також потрібно врегулювати правками в законопроект №2178-10 до другого читання. Досі не визначено, яким саме буде механізм субсидування землеробів, і яка саме установа цим займатиметься. Тим більш, що популісти наполягають на тому, що скасування «земельного мораторію» слід відкласти до до утворення такого собі «Держзембанку», який працюватиме би саме з фермерами. А коли уряд проголошував свою концепцію земельної реформи, то окремо наголосив, що кредити на викуп паїв видаватиме профільна державна установа, що спеціалізується на підтримці фермерів.

Прикметно, що увагу на цю проблему звернули не українські, а американські експерти із фундації Jamestown Foundation в публікації «Renewed Corruption in State-Owned Agrarian Fund Hurts Land Reform in Ukraine». Ця установа систематично відслідковує безпекові та економічні процеси в Україні. Тому логічно, що її експерти окрему увагу приділили саме запуску ринку ріллі, від успішності якої залежить майбутнє нашої країни.

Відключити

Якщо коротко, то у своїй публікації по українській земельній реформі Jamestown Foundation зробило такі акценти. Прямі державні дотації фермерам на купівлю паїв у 2020 році складуть 4,4 млрд грн або $150 млн, що покриє менше 10% майбутнього попиту на ринку ріллі. При цьому фермерам і далі буде необхідне фінансування на посівну, частка кредитів в якому займатиме 30-40%. Свої потреби як і на викуп паїв, так і на польові роботи фермери могли би покривати завдяки роботі державного ПАТ «Аграрний фонд», яке щороку генерує для держави понад мільярд гривень або ж $41 млн чистого доходу, а для фермерів – 8,8 млрд грн або $360 млн стабільного кредитування щороку.

Але сам «Аграрний фонд» нині фактично паралізований. Міністр економіки Тимофій Мілованов оголосив 23 жовтня у Facebook про відсторонення очільника корпорації Андрія Радченка. Минуло три тижні, але досі нема жодної офіційної публікації про кадрові рішення в держкорпорації. Водночас, «Аграрний фонд» став «сірому кардиналу» аграрного напрямку в МЕРТ Алексу Ліссітсі бажаною ціллю для встановлення свого корупційного контролю. Сам Ліссітса не приховує своїх зв’язків із Геннадієм Супіхановим, що того ж 23 жовтня подав декларацію як кандидат на посаду в.о. голови правління «Аграрного фонду». Геннадій Супіханов є сином Бориса Супіханова, радника з аграрних питань екс-президента Віктора Януковича. «Нинішня загроза ліквідації або захоплення підприємства сірими кардиналами часів Януковича може завдати серйозного удару по планах реформування (земельних відносин – ред)., висунутих Президентом та Прем'єр-міністром», - резюмували ситуацію в Jamestown Foundation.

Факт публікації Jamestown Foundation – це скоріше просто свідчення того, що реформами в нашій країні переймаються в США не лише політики, але й експертне середовище.