У сучасних умовах важливе значення має забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які постраждали внаслідок виконання своїх обов'язків перед Вітчизною. Одним зі способів такого захисту є надання одноразової грошової допомоги в разі інвалідності та втрати працездатності. Ця допомога є важливим елементом соціальної підтримки та допомагає забезпечити гідні умови існування для військовослужбовців у випадках, коли вони потребують особливої уваги та підтримки від держави.

У даній статі розглянемо особливості отримання військовослужбовцями одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням йому групи інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Одноразова грошова допомога призначається та виплачується в наступних випадках:

● Якщо військовослужбовець отримав інвалідність через поранення або захворювання, отримані під час виконання військової служби, або якщо інвалідність була встановлена після звільнення з військової служби.

Якщо військовослужбовець строкової служби, військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на збори або для проходження служби у військовому резерві, став інвалідом через поранення, отримане внаслідок виконання обов'язків військової служби.

● Якщо військовослужбовець отримав поранення або захворів під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, або якщо особа, звільнена з військової служби, частково втратила працездатність.

● Якщо військовослужбовець строкової служби отримав поранення або захворів у період проходження ним служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, або якщо особа, звільнена із строкової військової служби, частково втратила працездатність через такі причини.

● Якщо військовозобов'язаний або резервіст отримав поранення або захворів під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, одноразова грошова допомога може бути призначена військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та іншим категоріям осіб у розмірах, кратних прожитковому мінімуму, в залежності від групи інвалідності:

● І групи: 400-кратний прожитковий мінімум (1 211 200 грн.)

● II групи: 300-кратний прожитковий мінімум (908 400 грн.)

● III групи: 250-кратний прожитковий мінімум (757 000 грн.), а також інших умов.

У разі встановлення інвалідності або втрати працездатності без встановлення інвалідності розмір допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум (211 960 грн.).

Також, одноразова грошова допомога може бути призначена військовослужбовцям та іншим особам, інвалідність яких настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку. У такому випадку розмір допомоги, в залежності від групи інвалідності складає:

● I група – 120-кратний прожитковий мінімум (363 360 грн.);

● I група – 90-кратний прожитковий мінімум (272 520 грн.);

● III група – 70-кратний прожитковий мінімум (211 960 грн.).

У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, одноразова грошова допомога виплачується в залежності від ступеня втрати працездатності. Цей ступінь встановлюється медико-соціальною експертною комісією і розраховується у розмірі, кратному прожитковому мінімуму:

70-кратний прожитковий мінімум: для військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які частково втратили працездатність через поранення або захворювання, отримані в ході виконання військових обов'язків, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

50-кратний прожитковий мінімум: для військовослужбовців строкової служби, які частково втратили працездатність через поранення або захворювання, отримані в період служби, а також для осіб, звільнених із строкової служби, які частково втратили працездатність через такі причини, пов'язані з проходженням служби, не пізніше ніж через три місяці після звільнення.

Процедура встановлення інвалідності або втрати працездатності здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, включають такі:

● Поранення, захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності, що є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення;

● Вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

● Навмисне спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

● Подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

На даний час існує проблема з отриманням цієї допомоги, яка може виникати через недостатню інформованість про права та процедури отримання, бюрократичні перешкоди або неправильне розуміння законодавства.