Додатководо висловленого у тексті "Правова позиція" хотівби звернути увагу громадськості (і перш за все, колег-юристів) на наступне.
Ухвалою Конституційного Суду України від 31 травня2011 року відмовлено у відкритті конституційного провадження за конституційнимзверненням громадянина Пономарьова щодо офіційного тлумачення положень частинипершої статті 148 Кодексу законів про працю України.
Громадянин Пономарьов звернувся до КонституційногоСуду в інтересах громадянки Посашко, керуючись договором про надання правовоїдопомоги.
КонституційнийСуд мотивував відмову у відкритті конституційного провадження тим, що Пономарьов С. С. не є суб'єктом права наконституційне звернення від імені Посашко А. В.
Дужене хотілося б думати, що така позиція Конституційного Суду України у ційконкретній справі призведе до обмежень можливостей громадян в отриманні правової допомоги у такому складному процесі,яким є конституційне провадження.
Аджеправо суб’єкта конституційного звернення мати представника прямо передбаченозаконом. А Конституційний Суд України, до цього часу послідовно захищавконституційне право громадян на правову допомогу і свободу вибору кожнимгромадянином захисника своїх прав.
Томубудемо сподіватися, що причиною відмови стало не зовсім коректне оформленняконституційного звернення.
Нанашу скромну думку, панові Пономарьову слід було направити конституційнезвернення саме від імені клієнта, зазначивши себе у якості представника, як цепередбачено статтею 42 закону «Про Конституційний Суд України».
Справатоді називалася б «за конституційним зверненням громадянки Посашко». Але шансисправи на розгляд по суті, можливо, збільшилися б.