Добові Верховного Суду

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу досить давно вже є надбанням історії.

До речі, у господарському процесі сума компенсації витрат на послуги адвоката взагалі законом не обмежувалася.

Однак українскі судді продовжують рахувати сплачені клієнтами адвокатам копійки з прискіпливістю, якій би позаздрили і діккенсівський Скрудж, і гоголівський Плюшкін.

Яскравим прикладом є ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 923/567/17.

Колегія суддів Касаційного господарського суду (Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй  О.О., Стратієнко  Л.В.) з неабияким ентузіазмом реалізувала своє передбачене частиною 5 статті 126 ГПК  право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Читачі самі можуть оцінити математичні викладки суддів, їх уявлення про роботу адвоката та оцінки обсягу необхідного адвокату для підготовки документів часу.  

Але "родзинкою" шедевру є оцей пасаж:

"Доказів понесення відповідачем витрат у розмірі 1  000,00 грн як вартості витрат на відрядження (добові) суду касаційної інстанції не надано, як і не надано доказів реальних витрат, понесених адвокатом ... під час перебування у м.Києві та на шляху слідування до нього."

Але ж добові витрати - це за визначенням ДОКУМЕНТАЛЬНО НЕ ПІДТВЕРДЖЕНІ витрати н відрядження.

Про це написано, наприклад, у Податковому кодексі України (підпункт 170.9.1 пункту 170.9 статті 170).

Невже судді Верховного Суду після тестів з усього і вся не знають, що "добові" з покон віку ніякими паперами не підтверджувалися?

Можливо, у Верховному Суді панує беззаконня і нещасних суддів після повернення з відряджень змушують подавати документи стовоно добових?

Надіслав до Верховного Суд запит, відповідь публікую.

Все у суддів Верховного Суду в порядку з "добовими".

Виходить - просто знущаються?

Бо компетентні і доброчесні. 

P.S. Що сказати, тут нам не Техас.