я багато обурювався  запровадженням нашим довгоочікуваним адвокатським самоврядуванням централізованого друку бланків ордерів.

Не для того, звичайно, щоб контролювати адвокатів та стимулювати сплату внесків, а виключно для задоволення вишуканого естетичного смаку колег.

Закону централізований друк бланків ордерів не відповідає, навіть прямо суперечить, оскільки унеможливлює реалізацію перебаченого статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" права адвокатів, що здійснюютьь діяльність індивідуально, мати власні бланки ордерів з зазначенням прізвища.

Дивно, але деяким колегам таке нахабне порушення прав навіть подобалося. Вони публічно захоплювалися "солідністю" бланків, вишуканістю кольорів.

Отже, більшість колег покірно проковтнула бланки ордерів.

А нещодавно на сайі Національнох асоціації адвокатів України ми мали задоволення прочитати про новітні Процедурні питання проведення конференції адвокатів міста Києва.

Ось продукт нічим не обмеженої фантазії авторів цих правил процедури:
 
«при обранні адвокатів делегатами Звітно-виборного з’їзду адвокатів України голосувати за цих кандидатів лише за наявності належним чином оформленого витягу з Єдиного реєстру адвокатів України та особистої заяви (згоди)  на обрання його (її)  делегатом Звітно-виборного з’їзду адвокатів України (такі заяви повинні бути зареєстровані мандатною комісією)».

А що? З ордерами можна, чому не можна з реалізацією права обирати та бути обраним?

А далі нас, напевно, чекає встановлення обов'язку приходити на конференції не верхи, але і  не пішки, не голими,  але і не  одягненими. І  обов'язково у жовтих черевиках.

адвокатське самоврядуванняконференція адвокатів міста Києва