Адвокатське об’єднання як неприбуткова організація. Примарні переваги

Зараз багато колег намагаються «знайти себе в адвокатурі», а саме обрати оптимальну організаційну форму адвокатської діяльності.

Чесно кажучи, зробити це слід було давно, адже порівняно  зі старим законом «Про адвокатуру» організаційні форми здійснення адвокатської діяльності залишилися незмінними.

Відповідно до статті 4 ЗУ «Про адвокатуру», адвокати мали право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційні форми здійснення адвокатської діяльності фактично залишає незмінними.   Стаття 4 закону встановлює, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Як бачимо, все лишилося як було, хіба що законодавець прибрав варіанти назв адвокатських об’єднань (фірми, контори, тощо). Тепер адвокати створюватимуть тільки об’єднання. І хоча ніхто не може завадити включити у найменування об’єднання ті ж поширені зараз «фірма» і «контора», слова «адвокатське об’єднання» як інформація про організаційно-правову форму юридичної особи тепер обов’язково мають вказуватися у найменуванні на виконання вимог статті 90 ЦК України.

Новий закон прямо встановлює, адвокатське бюро та об’єднання є стороною договору про надання правової допомоги. Це значно ускладнило діяльність адвокатських колегій, членами яких номінально були сотні адвокатів.  Номінально, тому що такі «членство» таких адвокатів обмежувалось сплатою внесків «на утримання президії» та отриманням бланків ордерів з печаткою колегії. Адвокати - члени колегій, фактично практикували індивідуально. Самі шукали клієнтів, укладали угоди, отримували гонорари

Тепер договори має укладати об’єднання, отже, кошти, що надходитимуть від клієнтів, потраплять на рахунок юридичної особи. Саме тому надзвичайно болючою стає проблема оподаткування.

Шлях вирішення проблеми оподаткування деякі колеги побачили у набутті адвокатським об’єднанням статусу неприбуткової організації.

Звичайно, слово «неприбуткова» просто пестить слух, однак розглянемо, які переваги та недоліки чекають адвокатські об’єднання, що вирішили ступити на шлях «неприбутковості».  

Стосовно можливості  набуття адвокатським об’єднанням статусу неприбуткової організації заперечень немає.

Відповідно до підпункту г) пункту 151.1 статті 157 Податкового кодексу України такого статусу може набути фактично  будь-яка    юридична  особа  діяльність  якої  не  передбачає   отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Треба тільки попіклуватися про внесення об’єднання до 

Реєстру  неприбуткових  організацій  та  установ 

органами державної  податкової  служби  в  порядку,  встановленому 

законодавством. 

Потрапивши до зазначеного реєстру, адвокатське об’єднання не сплачуватиме податок на прибуток з наступних доходів:

•     разових або періодичних внесків,  відрахувань  засновників  і 

  членів; 

• коштів або   майна,   які   надходять    від провадження основної діяльності та  у  вигляді пасивних доходів; 
•       дотацій або  субсидій,  отриманих  з  державного або місцевих бюджетів,  державних цільових фондів  або  в  межах  технічної  чи благодійної,  у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання  цін  на   платні   послуги,   які   надаються   згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін. 

На перший погляд: «Вот оно - счастье, нет его слаще...».

Адже гонорари клієнтів можна підтягти  під визначення «коштів або   майна,   які   надходять    від провадження основної діяльності» (є правда певні сумніви, що випливають з пункту 157.15 статті 157 Податкового кодексу України та все ж припустимо, що це так).

Але на другий погляд...

Справа в тому, що адвокату, учаснику неприбуткового об’єднання від неоподаткованих коштів на рахунку об’єднання радості мало.

Хочеться відчути зароблене у власній кишені. Але адвокат учасник адвокатського об’єднання, що внесене до реєстру  неприбуткових організацій. А відповідно до пункту 151.10 статті 157 Податкового кодексу України доходи   або   майно  неприбуткового адвокатського об’єднння  не  підлягають розподілу між 

засновниками,   учасниками    або    членами    та    не    можуть 

використовуватися   для  вигоди  будь-якого  окремого  засновника, 

учасника або члена,  посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). 

Отже, свої гроші адвокат може отримати лише як оплату праці (для чого має вступити з об’єднанням у такі нелюбі деяким колегам трудові відносини). А податки з виплат адвокату будуть сплачені фактично такі ж, які сплатив би адвокат-індивідуал.

То чи є сенс вступати до неприбуткового адвокатського об’єднання? Тим більше, що по дорозі до адвокатської кишені гонорар ще «схудне» на суми, необхідні на отримання власне об’єднання та його керівництва?

Отже, вигоди від неприбуткового статусу для адвоката (керівництво об’єднання - інша справа) сумнівні. Певний сенс є хіба що для адвокатів, яким чомусь  не з руки ставати на облік як самозайнятим або створити власне бюро чи об'єднання.

А для тих колег, що думають працювати потихеньку для власної кишені, вже вигадані номерні бланки ордерів суворого обліку.