Належний рівень енергетичного менеджменту та моніторингу споживання енергоресурсів може знизити потребу додаткових інвестицій венергогенеруючу та транспорту інфраструктуру, скоротити витрати наенергоресурси, поліпшити здоров'я громадян, підвищити конкурентоспроможність таполіпшити добробут споживачів.
Розбиратися з темою необхідно почати з основних визначень.
Енергетичний менеджмент - це діяльність, що спрямована на забезпеченняраціонального використання паливно- енергетичних ресурсів на підприємстві або вмуніципалітетах, що дозволяє значно оптимізувати обсяги енерговитрат.
Енергетичний моніторинг – сукупність заходів, спрямованих на безперервнийпроцес відстеження за споживанням енергоносіїв бюджетними установами тарегістрації параметрів об’єкта, в порівнянні заданими критеріями, з метоювиявлення невідповідностей або порушень.
У зв’язку з зобов'язаннями України, передбачених Паризькою угодою, Угодоюпро асоціацію з Європейським Союзом та Договором про заснування ЕнергетичногоСпівтовариства, актуальним є діяльність спрямована на найшвидше запускінструментів, які дозволяють істотно вплинути на раціональне споживанняенергетичних ресурсів в Україні. Спираючись на досвідрозвинених країн, для підвищення енергоефективності економіки немаєальтернативи створенню і розвитку систем енергоменеджменту. Як реалізувати ційпідхід в умовах України і на чому він може базуватися? Що є основнимиінструментами, які стали б ядром такої роботи, і дозволили б здійснюватиповноцінний енергетичний менеджмент? Спробуємо відповісти на ці питання,запропонувавши шляхи їх вирішення.
Слід звернути увагу наосновні завдання, зазначених в «Національному Плану Дій з енергоефективності наперіод до 2020 року» : «Для сектору послуг, що охоплює будівлі бюджетнихустанов і організацій та комерційні будівлі основним завданням також єздійснення заходів з термомодернізації (зокрема із залученням енергосервіснихкомпаній), сприяння забезпеченню зразкової ролі державного сектору, якпередбачено Директивою (прим. Директивою 27 ЕС). Заходи політики у даній сферівключають запровадження 100-відсоткового комерційного обліку споживанняенергії, удосконалення будівельних норм та стандартів, впровадження схеменергоаудиту, енергоменеджменту та сертифікації тощо».
В Директиві 2012/27/ЄСзазначено: « .. При проведенні енергетичних аудитів слід ураховувати відповіднієвропейські та міжнародні стандарти, такі як EN ISO 50001 (Системиенергетичного менеджменту) чи EN 16247-1 (Енергетичні аудити) або, якщо зурахуванням енергетичного аудиту, EN ISO 14000 (системи екологічногоменеджменту), а також дотримуватися положень Додатку VI цієї Директиви, тому щоці положення не виходять за межі вимог вищезазначених стандартів.»
В Україні працює ДСТУISO 50001:2014 «Системи енергоменеджменту. Вимоги та настанова щодовикористання», який є письмовим перекладом міжнародного стандарту ISO50001:2011 «Energy management systems – Requirements with guid anceforuse».Істотним ефектом впровадження цього стандарту є економія фінансових коштів зарахунок скорочення енергоспоживання. На основі стандарту ISO 50001 з'являютьсяінструменти для оцінки, аналізу та верифікації результатів управлінськоїдіяльності в області енергоспоживання. Цей стандарт ґрунтується на методології,відомій як цикл постійного поліпшення «Плануй — Виконуй — Перевіряй — Дій» («Plan— Do — Check — Act), і запроваджує енергетичний менеджмент у повсякденнудіяльність (практику) організації.
Підхід на основі циклуPDCA може бути описано так:
плануй — проаналізуй енергопараметриі визнач базовий рівень енергетичних характеристик, індикаторівенергоефективності (ІЕЕ); установи цілі, задачі та розроби плани заходів,необхідних для досягнення результатів, які поліпшать енергетичні характеристикивідповідно до енергетичної політики організації;
виконуй — упровадьплани заходів у сфері енергетичного менеджменту;
перевіряй — здійснимоніторинг і вимірювання ключових характеристик діяльності, що визначаютьенергетичні характеристики щодо енергетичної політики, цілей і задокументованихрезультатів;
дій — вживай заходів щодо постійногополіпшування енергетичних характеристик і показників ІЕЕ.
Застосування цьогостандарту у світовому масштабі сприяє ефективнішому використанню наявнихенергетичних ресурсів, сприянню конкурентоспроможності та зменшенню викидівпарникових газів та інших впливів на довкілля. Цей стандарт може бутизастосовано незалежно від типу використовуваної енергії.
Основна ідеявпровадження ISO 50001: 2011 полягає в тому, що впроваджується не програмазаходів, а система менеджменту з механізмами проведення моніторингу, аналізу,коригувальних дій. В результаті, реалізується основна функція системиенергоменеджменту - управління енергоспоживанням в напрямку підвищення йогоефективності.
Безумовно, для того щобенергетичні паспортизація та сертифікація стали реальністю, необхідно ще багатозробити. Насамперед, удосконалити нормативну базу щодо енергоефективностібудівель і, перший крок вже зроблено – оновлений ДБН 2.6-31.2016. «Тепловаізоляція будівель». Також не менш важлива додаткове навчання енергоаудиторівметодиці енергопаспортизації. Крим того, потрібно відмітити, в зв’язку з появоювимоги щодо обов’язкової сертифікації постає питання збільшення кількостіенергоаудиторів або реалізувати це питання за рахунок впровадженняінтелектуальних систем.
Аналіз стануенергоменеджменту в містах України показав, що лише 22 відсотки міст маютьсформовані структури енергомененджменту, при цьому в ряді міст Україниреалізовані ініціативи, урегульовані на рівні локального законодавства, щодовпровадження неавтоматизованих систем динамічного нагляду та отриманняінформації про енергоспоживання в режимі щоденного зчитування відповідноїінформації з лічильників обліку енергетичних ресурсів в бюджетних установах.
Для реалізації цьогопотрібно розгортання інтелектуальних мереж (Smart Grids). Інтелектуальні мережіє енергетичними мережами, які можуть автоматично контролювати енергетичніпотоки і пристосовуються до змін в енергопостачанні. У поєднанні зінтелектуальними системами обліку, інтелектуальні мережі для споживачів іпостачальників надають інформацію про споживання в режимі реального часу. Маючисмарт- лічильники, споживачі можуть пристосовувати - в часі і обсязі – їхвикористання енергії для різних цін на енергію протягом всього дня, економлячигроші на їх рахунках за електроенергію, споживаючи більше енергії в більшнизьких цінових періодах.
Отже, впровадженняповноцінно функціонуючих систем енергоменеджменту неможливо без сучаснихтехнологій збору, обробки інформації та управління споживанням. Найважливішіфункції систем енергоменеджменту - моніторинг, аналітика та управління повиннібазуватися на достовірних даних. Необхідна вихідна інформація забезпечується,насамперед, системами інтелектуального моніторингу