Адвокат – не професія, а стиль життя!

Вітаю всіх колег із професійним святом — днем адвокатури! У нашій бурхливій адвокатській діяльності дуже часто трапляються історії, які можуть послужити сюжетом для комедійних серіалів. Ось одну з таких історій, яка зробила мій сьогоднішній день адвокатури радісним, хочу розповісти.

Передісторія.

Деякий час тому про мене було знято цілу купу різних замовних сюжетів про те, яка я нехороша людина: і захищаю я не тих, і кордон перетнув незаконно, навіть додумувалися до того, що я мало не агент НАБУ.

Звісно, з одного боку, я був дуже радий цим сюжетам, бо в них не було жодного слова правди, а це означає, що за всю, більш ніж двадцятирічну, адвокатську діяльність моя команда діяла так, що навіть за гроші на мене не змогли знайти жодного компромату, і довелося вигадувати цілковиту нісенітницю.

З іншого боку, приємно усвідомлювати, що проросійське керівництво національної асоціації адвокатів витрачатиметься, нехай і на третьосортного аніматора, який це все знімає, зате в нього в гардеробі з'явився другий піджак. Це ж здорово, коли, крім костюма зі шкільного випускного, у когось з'явився новий другий, і ти розумієш, що хоч і опосередковано, але допоміг незаможній людині з одягом. Власне, причиною нестримного бажання вигадувати страшилки про мене, їх знімати та поширювати було те, що я відкрито заявив про те, що неприпустимо, що під час війни з рф у керівництві національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) сидить кума медведчука. Ну й образилися за це на мене.

Але з третій стороні, фантазії в авторів відео вже вичерпуються, і я вирішив, що далі вони можуть вигадати будь-що, а через те, що одним з ініціаторів сюжетів про мене виступає певний суб'єкт, про якого багато пишуть щодо його причетності до різного бруду, від наркоторгівлі до злочинів щодо неповнолітніх. Тому людині при здоровому розумі й тверезій пам'яті складно спрогнозувати, що ще можуть вигадати або "висмоктати з пальця", щоб "висмоктати" гроші на замовний черговий сюжет. Наприклад, щоб до піджака ще й капці купити. Тому я вирішив цю вакханалію припинити та подав позов про захист честі та гідності. Позов був прийнятий судом і, пройшовши підготовчі засідання, ми перейшли до слухання справи по суті.

Easycom - форева! 

І ось суд призначив судове засідання на сьогодні, 19 грудня, просто на самий ранок. Перед цим суд задовольнив моє клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через електронний суд. 

До суду сьогодні особисто з'явилися співвідповідачі: вищезгаданий аніматор, який на замовлення і дешево знімає відео про що і кого завгодно, його представник, звісно представник Ізовітої Л.П. (вона ж кума медведчука), представник НААУ.

На попередньому засіданні суду я подав кілька клопотань про те, щоб суд витребував у правоохоронних органів докази того, що в сюжетах повна маячня і політ запаленої фантазії.

Правоохоронці відповіли на запити суду. Однак, у двох відповідях вони написали про те, що потрібно уточнити деякі дані, щоб дати повністю достовірну відповідь.

Незважаючи на те, що навіть з отриманих відповідей вже зрозуміло, що все, що про мене сказали в сюжетах, — не більше ніж плід збудженої фантазії, а можливо, і прояв деменції, у відповідачів, погодьтесь, дуже корисно, аби, у разі виграшу справи, про мене коштом замовників нехай навіть цей самий оператор, але назнімав таку ж саму кількість сюжетів зі спростуванням усього, що було вигадано.

І ось, ми підходимо до кульмінації моєї розповіді.

Суд задовольняє моє клопотання про направлення уточнених запитів і запитує скільки мені потрібно часу, щоб підготувати ці клопотання в письмовому вигляді.

Я кажу, мовляв, мені 20 хвилин буде достатньо. Суд оголошує перерву на 20 хвилин, суддя і секретар встають і йдуть із зали, відповідачі залишаються в залі. 

Якщо людина талановита, вона талановита в усьому. З телепнями така сама історія.

Шановний суд пішов на оголошену ним перерву, АЛЕ! Відеоконференцію ніхто не відключав.

І представники відповідачів, і сам доморощений аніматор вирішили поспілкуватися між собою в залі суду. Очевидно, абсолютно не розуміючи, що якщо я вимкнув свою трансляцію, то їх-то я бачу і чую.

Знаєте, як маленька дитина, коли закриває обличчя руками, вважає, що якщо вона нікого не бачить, то її ніхто не бачить.

Я взяв Popcorn, налив собі сік, зручно вмостився біля екрана, увімкнув відеозапис екрана і запис звуку, хоча цього можна і не робити, тому що відеотрансляція, і так, іде через систему електронного суду.

Громадяни-відповідачі, не розуміючи, як працює система фіксації судових засідань, протягом більш ніж сорока хвилин бурхливо обговорювали то свою стратегію щодо позову, то який я нехороший, що подав цей позов. Потім перейшли на обговорення якоїсь старенької бабці, яку звати Ліда, яка фінансує ці відео, нарікали на те, що дуже багато зайвого наговорив у кадрі широко відомий у вузьких колах під псевдонімом "цица" адвокат, який кочує між комітетами НААУ, і чудом уникає кримінальної відповідальності, "помили кістки" суду, їм, певне, поведінка судді не сподобалася, обговорили, що, хто і як далі робитиме.

Отже, я і звук одразу вимкнув, щоб мій гомеричний сміх не збивав з плутаних думок представників відповідачів і потік їхніх одкровень рівненько лягав у файл відеозапису. Такої безглуздої поведінки в суді можна очікувати тільки від абсолютно некомпетентних і малограмотних юристів.

Сумарно, вони наговорили ще на кілька заяв про злочин, зізналися в замовному характері відео, яке описано в позові, і можуть бути позбавлені не тільки грошей за моральну шкоду, а й свідоцтв і ліцензій.

 Суд повернувся до зали, я увімкнув у себе камеру і мікрофон. Головуюча суддя прочитала отримані від мене під час перерви уточнені клопотання, і коли мені надали слово, я, крім виступу по суті клопотань, від усієї душі та щиро подякував відповідачам за надану інформацію, а також допомогу в розгляді позову у вигляді спілкування під відеофіксацію в перерві судового засідання. Загальне оніміння. Картина маслом.

На місці відповідача я б, спотикаючись, біг писати про визнання позову в повному обсязі, поки не з'явилися його одкровення у відкритому доступі. Ну а представникам Ізовітої та НААУ можна посипати голову попелом, насолоджуючись власною глупотою, але ж це адвокати керівництва національної асоціації адвокатів. Хоча... яке керівництво, такі в нього й адвокати.

Добре, що в моєму процесі саме такі "юристи" - це найкращий подарунок на день адвокатури, який можна було б собі уявити. До чого це я все?

Адвокатом не можна працювати, адвокатом можна тільки жити!

Щохвилини пам'ятаючи, що ти відповідаєш не тільки за себе, а й за того, хто тобі довірився. Усіх шановних колег, справжніх адвокатів вітаю з їхнім професійним святом! Колеги, миру, здоров'я, щедрих, але не вимогливих клієнтів! А клієнтам матеріального благополуччя, щоб була можливість оплачувати працю справжніх адвокатів, і не потрапляти на ось таких, як я описав.

Усім миру і добра!

Зі святами!