Строки для оскарження вимоги недоїмки ЄСВ
У цій статті розкажу про справу із власного досвіду щодо оскарження в адміністративному суді вимоги по сплаті недоїмки ЄСВ.
Отже у 2019 році податкова провела перевірку склала акт, виписали ППР та вимогу по сплаті ЄСВ. Після проходження адміністративної процедури оскарження, платник податків (мій Клієнт) з різних підстав не пішов до суду (не подав позов).
У березні 2020 року почалась пандемія Ковід-2019. У жовтні 2020 року податкова виписала нову вимогу про сплату недоїмки ЄСВ на більшу суму.
У грудні 2020 року нами подано позов до суду про оскарження ППР та вимоги ЄСВ. Суд за нашим клопотанням поновив строк для оскарження ППР (хоча строк 6 місяців – остання судова практика ВС, в цій справі ми переконали суд, що нам можна протягом 3 років скаржитись).
В частині оскарження вимоги недоїмки ЄСВ, суд задовільнив клопотання податкової та в цій частині залишив позов без розгляду (наше клопотання про поновлення строку відхилив).
Суд першої інстанції керувався ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якою визначено 10 днів для подання адмін.оскарження або позову до суду.
Нами було подано апеляційну скаргу, на ухвалу суду першої інстанції щодо залишення позов без розгляду.
Суть нашої правової позиції зводилась до того, що Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в першу чергу покликаний для обліку ЄСВ, а Кодекс Адміністративного Судочинства ст. 122 визначає строки для подання позову, який становить 6 місяців, а не 10 днів.
08.06.2021 року, Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився з нашою апеляційною скаргою, скасував ухвалу суду першої інстанції та відправив справу на розгляд. Фактично нами було переконано суддів апеляційної інстанції, що строки для подання позову (судового захисту) законодавець визначив у процесуальних законах, а не законах, що регулюють матеріальні правовідносини.
Для всіх бажаючих почитати ухвалу, справа № 380/12193/20
