Нове у боротьбі із корупцією!

Кожного року у законодавстві України, що регулює  боротьбу із корупцією відбуваються «покращення». Давайте більш детально розглянемо такі зміни.

Основним законом України у боротьбі із корупцією є – закон «Про запобігання корупції» (надалі – Закон) .

Останні зміни (жовтень 2019 року) до цього закону передбачають:

1) термін «близькі особи» в Законі застосовується до племінника і племінниці, а також до батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки);

2) для вимог фінансового контролю членами сім’ї суб’єкта декларування тепер вважаються його неповнолітні діти незалежно від спільного проживання, пов’язаності спільним побутом та наявності взаємних прав та обов’язків;

3) нові суб’єкти декларування: Керівник Офісу Президента України, заступники керівника ОПУ; працівники патронатної служби, крім осіб, які працюють на громадських засадах; помічники суддів; члени наглядових рад господарських товариств, понад 50% акцій яких належать державі; члени конкурсних та дисциплінарних комісій – подають у 2019 році до Реєстру декларацій:

• повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі отримання доходу, придбання майна на суму понад 96 тис. грн);

• декларацію перед звільненням (подається у день звільнення за період з 01.01.2019 по день, що передує дню звільнення; якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, декларація подається протягом 20 робочих днів);

Особа, яка претендує на одну із вищезазначених посад, зобов’язана подати декларацію кандидата на посаду.

Відповідно до ст. 45 Закону, Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.                   

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону,Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до ст. 52 Закону, У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону, У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.

Станом на 1 січня 2019 року  ця сума становить 96 000,00 гривень.

Відповідальність:

За порушення вищенаведених вимог закону передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 172-6 Кодексу України про адміністративну відповідальність.

Кримінальна відповідальність передбачена ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

Фактично обставини описані у цих стаття ідентичні, але є різниця у сумах.

Отже, якщо різниця між тим, що задекларовано і що є по факту в межах 160 і до 400 тис. гривень, то такого суб’єкта притягнуть до  адміністративної відповідальності.

Якщо ж різниця, різниця між тим, що задекларовано і що є по факту в межах понад  400 тис. гривень, то такого суб’єкта притягнуть до  кримінальної відповідальності.

Суми вказані станом на 2019 рік.

Наслідки:

Якщо про аналізувати реєстр судових рішень, то значна кількість осіб притягнена до адміністративної  відповідальності, тобто накладено штраф 1700,00грн. Тобто сума штрафу є не значною.

Проте є але, …

Особи, що притягненні до відповідальності за  ст. 172-6 КУпАП або ст. 366-1 КК України, вносяться до єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційна або пов’язані із корупцією правопорушення.

Відповідно такі особи не зможуть в подальшому займати відповіді посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, тощо.

Власна судова практика:

Із власної практики. Особу (Клієнта), що є суб’єктом декларування, військовий прокурор за протоколом ДЗЕ притягував до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП, за не повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування.

У справі № 465/6640/18, постановою районного суду  від 26.12.2018р. суд погодився із доводами захисника, що в діях суб’єкта декларування, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому справу закрив.