Правова позиція, 
яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року в справі № 6-6цс14


          Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, іправо кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в томучислі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

          Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 рокучи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явленапретензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межамивказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.


Правова позиція  
яка висловлена Верховним Судом України в постанові  у справі №6-125цс14



  Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановленийобов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має право вимагатидострокового  повернення   частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого вдоговорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настанняосновного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.
Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цьогодоговору встановлено, що він діє до повного припинення  всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шестимісяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред’явивпротягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання  задоговором поруки припинилися. 

 Окрема думка судді Верховного Суду України Сеніна Ю.Л.
у справі № 6-125цс14

 Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від   2 серпня 2013 року, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходила з того, що згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Судова палата дійшла висновку, що пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову.
 Такий висновок вважаю помилковим, виходячи з наступного.
           Термін «вимога» є більш широким, ніж «позов», ці поняття не є тотожними.  Термін «вимога» вживається в різних нормах Цивільного кодексу по-різному й має різне значення залежно від контексту. Якщо порівняти частину четверту статті 559 ЦК України із частиною першою статті 555 цього Кодексу, то стає очевидним, що законодавець припускає як звернення з вимогою до поручителя, так і пред’явлення позову до нього. Саме тому стаття 555 ЦК України встановлює різні права та обов’язки поручителя  у разі пред’явлення до нього вимоги або позову.
           З огляду на це, пред’явлення вимоги, яка передбачена частиною четвертою статті 559 ЦК України, слід відрізняти від вимоги, яка називається «позов». 
       Іншими словами, поручитель має отримати, відповідно основний боржник зобов’язаний пред’явити вимогу до поручителя, а вже після цього вирішувати питання щодо судового вирішення цього спору, оскільки сам факт отримання такої вимоги поручителем свідчитиме про те, що він повідомлений, і якщо він не буде добровільно виконувати свій обов’язок, це свідчитиме про порушення ним свого обов’язку.
Аналіз змісту статті 555 ЦК України, у якій вказано: «У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього  позову — подати клопотання про залучення боржника до участі у справі», не дає підстав для висновку про її подвійне тлумачення частини четвертої статті 559 ЦК України. Тобто тут законодавець чітко каже, що вимога — це одне, і якщо вимога до тебе заявляється, ти повинен здійснити такі певні дії, а якщо позов –  то ти заявляєш клопотання, бо ця справа вирішується в суді.  
           Вважаю, що в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України йдеться про вимогу до поручителя безпосередньо. Цепреклюзивний строк, який не може бути перерваний заявленням вимог до суду, його закінчення свідчить про припинення зобов’язання поручителя і саме з таких підстав слід виходити при ухваленні рішення.

ПРИСІКАЛЬНИЙ СТРОК - преклюзивний строк — строк у цивільному праві, закінчення якого тягне за собою припинення суб'єктив. права або обов'язку. Напр., відповідно до ст. 338 ЦивК України П. с. є 6-міс. строк зберігання знахідки; присікальними є і строки обліку безхазяйних речей (ст. 335). За ст. 559 ЦивК порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання осн. зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Присікальним є 70-річний сфок дії автор, права для спадкоємців автора, що починається з 1 січня року, наступного за роком смерті автора тощо. Припинення права або обов'язку, обмежених П. с, відбувається разом із закінченням відповід. строку.

 ЦК України не передбачає скороченого строку позовної давності для пред’явлення вимог до поручителя у разі невиконання кредитного зобов’язання боржником, якщо у договорі поруки не встановлено строк його дії. А якщо погодитись з висновком про те, що пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову, то виключається можливість пред’явлення позову до суду після спливу шести місяців, встановлених частиною четвертою статті 559 ЦК України.

Вбачається, що ймовірно зміниться /є альтернатива яку підтримують окремі судді/ судова практика ВСУ у справах про припинення поруки по закінченні її строку.
припинення поруки