Коли доросла людина досягає певного віку, в якому часто вже не має сил, бажання та можливостей працювати, вона може вийти на пенсію. Але якщо вона проживає в Україні і не має стабільного пасивного доходу, не отримує високої державної пенсії за видатні заслуги та не зробила значних заощаджень, вихід на пенсію може стати дуже сумнівним “святом”. Адже, щоб жити з насолодою на пенсії, потрібні гроші – і навіть чимало грошей, особливо якщо життя триватиме довго. Водночас за даними Опендатабот, середній розмір пенсій Україні у 2024 році складає 5 816 грн, а 4,5 млн пенсіонерів отримують менше ніж 4 тисячі гривень.

Виклики державної пенсійної системи

Українська пенсійна система, як і пенсійні системи деяких інших країн світу, є солідарною. Це означає, що працюючі громадяни сьогодні фінансують пенсійні виплати тим, хто вже вийшов на пенсію. Але ця модель стикається з низкою серйозних викликів:

  • Демографічні зміни: Низька народжуваність і розвиток технологій призвели до зменшення кількості працюючих людей, які роблять внески до солідарного рівня пенсійної системи. Водночас розвиток медицини (та відповідно зростання тривалості життя) та покращення якості життя призвели до збільшення кількості пенсіонерів, які потребують фінансування.

  • Фінансова нестабільність: Зменшення кількості працюючих і збільшення кількості пенсіонерів у довгостроковій перспективі призводить до скорочення розміру пенсій в рамках солідарної системи. Щоб вирішити цю проблему, деякі країни збільшують пенсійний вік або підвищують податки, що не завжди є популярними заходами. Тим більше, на якому рівні не був би розвиток медицини, люди фізично, а іноді і морально, не можуть продовжувати працювати, як то кажуть «до гробової дошки». І на якому рівні не був би розвиток технологій, які допомагають нам у нашій роботі, молоді люди працюють у шаленому темпі, який не можна витримати без відпочинку та отримання задоволень від життя, на що потрібні гроші, які залишаються після сплати податків.

Чому в Україні не варто розраховувати на державну пенсію?

Фактори, які наведені вище, характерні для всіх країн, де існує солідарна система. Але в Україні ситуація на порядок складніша. Чому?

  1. Незадекларована зайнятість. Багато працюючих українців сплачують податки з мінімальної офіційної заробітної плати або взагалі не роблять внески до Пенсійного фонду. Це обмежує можливості держави для виплати гідних пенсій.

  2. Війна та її наслідки. Під час війни надходження до Пенсійного фонду значно скоротилися через тимчасову міграцію населення, знищення робочих місць та зростання кількості військових, які також потребують соціального захисту.

  3. Довгострокові перспективи. Навіть після очікуваного економічного підйому після Перемоги, наслідки війни не зникнуть, і проблема забезпечення пенсійного віку може лише загостритися.

Особливо вразливими в цьому плані є наші приватні підприємці, бо їх внески в Державний пенсійний фонд становлять мізерні суму, тож і розмір державної пенсії буде мінімальним.

У підсумку, коли людина в Україні виходить на пенсію і має лише державну пенсію, перед нею стає дійсно складний виклик, як навчитися жити на 20-40% щомісячного доходу, який вона отримувала до виходу на пенсію. При тому, що частина витрат є фіксованими (наприклад, комунальні платежі), частину важко скоротити (їжа, одяг, ліки), а частина витрат, при їх скороченні, перетворюють життя людини на доживання, бо саме ці витрати дарують радість та позитивні емоції (подарунки, свята, догляд за собою, хобі, подорожі тощо).

Відключити

Що ж робити?

Вже багато років в Україні ведуться розмови про так званий другий - персоніфікований - рівень пенсійного забезпечення. Він передбачає обов’язкові відрахування майбутніх пенсіонерів на державні накопичувальні рахунки. Проте розмови та навіть конкретні дії з боку держави щодо розбудови другого рівня пенсійного забезпечення поки не додають оптимізму. По-перше, другий рівень пенсійної реформи в Україні не був закладений історично в економічну модель держави, а має бути насаджений штучно - така модель за таких умов не виправдала себе в тих країнах, де вже була імплементована. По-друге, такий підхід в деяких країнах себе навіть дискредитував, бо накопиченні кошти населення держава використовувала в часи критичної потреби, спричиненою світовими кризами попередніх років. В Україні перспектива вдалої реалізації погіршується тим, що в нас станом на зараз фактично відсутній ринок цінних паперів - а це ключова складова другого рівня пенсійної системи.

То ж щоб забезпечити собі гідний рівень життя на пенсії, необхідно діяти самостійно і заздалегідь.

  1. Накопичувальне страхування життя: Вже за 25 - 15 років до виходу на пенсію варто укласти договір накопичувального страхування життя і перераховувати на нього 10-20% річного доходу. Це дозволить вам уникнути фінансових труднощів після втрати основного джерела доходу.

  2. Інвестиції у майбутнє: Відкладаючи сьогодні від 15% витрат, ви забезпечуєте собі стабільний дохід у старості, що дозволить уникнути значного скорочення рівня життя після виходу на пенсію.

  3. Навчання фінансовій грамотності: Розуміння того, як правильно планувати свої фінанси, допоможе вам зробити усвідомлений вибір і підготуватися до пенсійного віку.

На мій погляд, накопичувальне страхування - найоптимальніше рішення. У більшості цивілізованих країн цей механізм працює вже багато років, і завдяки йому люди можуть дозволити собі жити повноцінно навіть у похилому віці. Накопичувальне страхування дозволяє створити додатковий пасивний дохід, який допоможе зберегти рівень життя на пенсії.

Підраховано, що забезпечені пенсіонери живуть у середньому на 10 років довше, ніж ті, хто має фінансові труднощі. Це обумовлено не лише доступом до кращої медицини, а й загальним рівнем життя, який включає можливість подорожей, участь у соціальних заходах і ведення активного способу життя.

Скоротивши сьогодні витрати лише на зайві «радощі життя», вам не доведеться зіткнутися з усіма «прикрощами життя» після виходу на пенсію та втратою 70% щомісячного звиклого для вас доходу. В усьому цивілізованому світі люди це розуміють, тому, подорожуючи світом, ми бачимо навколо себе сивих щасливих людей, які сидять поряд з нами в ресторані чи кав’ярні, їздять на екскурсії або лежать у готелі на лежаку біля басейну.

Вихід на пенсію не повинен бути викликом – це має бути період якісного життя, який ви самі можете забезпечити завдяки завчасному плануванню і відповідальному ставленню до своїх фінансів.

Відключити