Всі ми знаємо, як добре, як гарно там, де нас немає. Нажаль, у багатьох випадках це є дійсно правдою.
За хорошими прикладами не потрібно далеко йти. Посусідству з нами є десятки країн, де рівень життя суттєво відрізняється відзвичного для нас. Про це свідчить розвинена інфраструктура, рівні дороги,якісний рівень надання послуг в держустановах, доступніші освіта і медицина, вищідоходи у громадян.
Бувало бачиш це і диву даєшся: начебто і потенціал маємо,і нестачі в світлих головах не відчуваємо, і трудитися можемо. Але ж ні – відвибоїн на трасах машини втрачають колеса, казенні приміщення зустрічають обшарпанимистінами та протікаючим дахом, а в дитсадівській їдальні знову подають кашу з грудками.
«Це все тому, що нас обкрадають!!! Пересаджати всіх, хто дерибанитьбюджет!!!», - скажуть більшість читачів і матимуть рацію. Але якщо ми вирішимо ув’язнитивсіх, хто винен в напівпорожній казні, на свій подив ми побачимо, як з вулицьукраїнських міст зникне 70% населення. Всупереч загальноприйнятій думцідержавний бюджет розкрадають не тільки завзяті корупціонери при посадах. Вкрадіжці бюджетних коштів винен також кожен українець, який уникає сплатиподатків. Пам’ятаєте закон збереження енергії? Ніщо не виникає нізвідки та незникає в нікуди. Якщо державна сфера недоотримала кошти на ремонт доріг,значить їх або звідти взяли, себто викрали, або просто не поклали.
При цьому, відмовляючись брати участь в розвитку країни,більшість злісних неплатників і є головними критиками негараздів, які вонибачать навколо себе. Але думка, що вони самі винні в тому, що відбувається, єнедопустимою. Тим більш, що в екранах телевізорів є багато офіційних облич, вяких можна «кинути каменем».
А між тим саме кошти, отримані від збору податків,фінансують головні державні програми. Бюджет кожного населеного пункту вУкраїні не падає з неба, а складається з наших податків ,тобто ми самі визначаємо: ходити нам по асфальту чи міситиглину під ногами.
Для простоти пояснення: уявімо що наш бюджет – це кишеня. Дірка в кишені – це корупція. Якщо ви кладете туди десять гривень на хліб, азвідти через корупційну дірку випадає п’ять, то можна дірку підлатати(результативно боротися з корупцією) і буде випадати не п’ять гривень, а три.Або дві, чи навіть одна, але випадатимуть все одно: корупція є у кожній країнісвіту.
Але ж є найголовніше питання: чому у нашу кишеню ми кладемо лише десятьгривень? Чому не п’ятнадцять? Не двадцять? Не сто? Залишалося б набагато більшена наші потреби, не тільки на хліб, але й на м’ясо, вино чи молоко, солодощі.Навіть якщо невеличка дірка таки була –все одно. Але ж хтось повинен ці гроші класти в кишеню...
І для розвитку держави та забезпечення гідного життя їїгромадян нема різниці між корупціонерами-крадіями, які забирають гроші з бюджетуі тіньовиками-крадіями, які не кладуть гроші в єдину кишеню країни.
Бо результат однаковий – коштів в бюджеті нема.
Після Революції Гідності в Україні була розроблена низкаструктур, направлених на боротьбу з корупцією. Їхня робота організована такимчином, щоб охопити всі сфери життя. Посудіть самі – Національне антикорупційнебюро України (НАБУ) виявляє та розкриває корупційні правопорушення, скоєнівищими посадовими особами, Національне агентство з питань запобігання корупції(НАЗК) займається аналітикою, моніторингом, упередженням корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура(САП), яка є самостійним структурним підрозділом Генеральної прокуратуриУкраїни, була створена для допомоги і нагляду за розслідуваннями новоствореногоАнтикорупційного бюро. І ця чітко вироблена і налагоджена схема дає свої результати: всідивляться теленовини і знають, що чи не щодня затримуютьвисокопосадовців-корупціонерів. Іособливі успіхи в цій роботі останнім часом робить якісно оновлена Генеральнапрокуратура. Корупційну дірку у бюджетному кармані ми потроху зашиваємо –вперше в історії незалежної України.
Наразіуряд працює над розробкою такої ж ефективної системи для боротьби з податковимизлочинами. Наприкінці 2016 рокуПрезидент України Петро Порошенко підписав Закон «Про Фінансову поліцію»,згідно якого в Україні має з’явитися новий правоохоронний орган, покликанийрозслідувати всі фінансові злочини, в тому числі і податкові. Фінансовійполіції пророкують більшу ефективність, ніж податковій поліції. Нова структурарозділятиметься на держслужбовців і детективів та координуватиметься Кабміном черезМіністра фінансів. Співробітників і детективів відбиратимуть на конкурснійоснові.Тож механізм боротьби із ще одним негативним явищем в нашій країнізапущений, і я впевнений, що зовсім скоро він дасть нові, ще більш позитивнірезультати.
Втім, не хочеться, щоб на заваді скоєння злочинів у нашихгромадян ставав лише страх перед покаранням. Сподіваюся, що мудрість, вихованнята свідомість стануть основоположними факторами у питанні «платити чи неплатити».
Тому що відносини, побудовані на брехні, не можуть бутиперспективними. Це стосується і стосунків між громадянином і державою. Длятого, щоб отримати гарний врожай, треба як слід вдобрити землю. Для того, щоботримати гідний рівень життя, треба зробити свій внесок в загальну справу.
Щоб це осмислити перш за все потрібно змінити своєставлення до процесу оподаткування. Ми не просто віддаємо кровно заробленігроші в невідомість. Ми робимо інвестиції в покращення свого життя.
І успішні люди по всьому світу розуміють це. Не так давно15 найбагатших мешканців Франції підтримали ідею мільярдера УоренаБаффетаввести додатковий податок для заможних громадян. Через деякий час така самапропозиція надійшла і для заможних американців.
Я в жодному разі не закликаю підвищувати податки. Навітьвраховуючи те, що в Україні вони суттєво менші, ніж в розвинених країнах Європи.Наприклад, податок на доходи ф ізичних осіб у нас становить 15-17 %. В Польщі вінстановить 32 %, в Німеччині – 45%, в Румунії – 16%, а в Австрії вже 50%. Прицьому ставлення у громадян Європи до оподаткування радикально різниться від розповсюдженогов Україні. Не сплатити податки для європейця – не стільки карний злочин,скільки моральний, це крадіжка у самих себе.
Натомість я раджу всім українцям перестати красти гроші звласних кишень і підвищувати свої знання у галузі оподаткування.
Ми обрали європейський курс розвитку, тож давайте рухатисьним з гідністю. Не треба сидіти і чекати, що хтось в уряді знову щосьпопросить, а хтось із дружніх країн знову надасть нам допомогу.
Вивчившиази податкового кодексу ви відкриєте для себе просту істину: заплативши податкиможна не тільки спокійно спати, а й насолоджуватися ще безліччю перевагсучасного цивілізованого життя. Тож виходьте з тіні, платіть податки і змінивідбудуться швидше. Бо це є справа кожного. Справа нашого майбутнього.