Конфлікт інтересів: українська традиція чи загроза?

Більшість українських компаній традиційно не приділяли належної уваги управлінню конфліктами інтересів, хоча дане питання є надзвичайно важливим. Конфлікти інтересів стали характерною ознакою взаємовідносин в українському бізнес-середовищі. Організація механізму запобігання конфліктам інтересів та їх врегулювання є   важливим індикатором зрілості системи корпоративного управління, що дозволяє збалансувати інтереси власників, менеджменту, працівників та клієнтів компанії. 

Що таке конфлікт інтересів?

Ситуація конфлікту інтересів передбачає наявність суперечності між особистими інтересами і посадовими обов'язками працівника, що впливають на доброчесність виконання ним своїх повноважень, його об'єктивність та неупередженість при прийнятті рішень. Часто конфлікт інтересів є передумовою для отримання приватної вигоди (матеріальної чи нематеріальної) внаслідок прийняття управлінських рішень, які не були би прийняті в інших умовах. Таким чином конфлікт інтересів прямо впливає на рівень корупції.

Принципово важливим є розподіл конфліктів інтересів на потенційний та реальний. Потенційний конфлікт інтересів передбачає ймовірність (ризик) виникнення суперечності між приватними та професійними інтересами, а реальний конфлікт інтересів виникає при фіксуванні факту наявності такої суперечності, що об’єктивно впливає на подальші дії працівника та його рішення.

Як виявляти конфлікт інтересів?

Своєчасність та ефективність виявлення конфліктів інтересів прямо залежить від рівня підготовки працівників компанії. Існують два найбільш доречних способи виявлення конфліктів інтересів:

•періодичне декларування працівниками наявності/відсутності ознак конфлікту інтересів;

•оперативне інформування керівництва чи уповноваженого підрозділу про наявність конфлікту інтересів.

Найбільш ефективним є поєднання обох варіантів отримання інформації із обов’язковим документальним підтвердженням проведених заходів.
Для прийняття зважених рішень при аналізі конфліктів інтересів важливо індивідуально вивчати кожну окрему ситуацію, причини та обставини її виникнення.

Які типові приклади конфлікту інтересів?

Компанії мають визначати типові ситуації виникнення конфлікту інтересів, характерні для їх діяльності, наприклад:

•отримання працівником цінних подарунків або запрошень від зацікавлених в його рішеннях осіб;

•використання ресурсів компанії в особистих цілях, не пов’язаних із виконанням професійних обов’язків, зокрема для громадської чи політичної діяльності;

•укладання ділових угод з партнерами, інтереси яких прямо співпадають з приватними інтересами працівника;

•прийняття працівником управлінських рішень по відношенню до себе чи близьких осіб;

•одночасне здійснення несумісних операційних та контрольних функцій;

•наявність у працівника особистої фінансової зацікавленості в діяльності постачальників, клієнтів, конкурентів чи інших партнерів компанії.

Які передумови виникнення конфлікту інтересів?

Передумовами виникнення конфліктів інтересів можуть бути наступні ситуації:

•здійснення працівником підприємницької, політичної чи іншої діяльності поза межами компанії;

•спільна робота в компанії близьких осіб;

•участь працівника у капіталі чи в роботі органів управління клієнтів, конкурентів, постачальників чи інших юридичних осіб;

•неефективний розподіл функцій між працівниками компанії;

•відсутність контролю за врегулюванням конфлікту інтересів.

Як запобігти конфліктам інтересів?

Конфлікти інтересів мають виявлятися усіма працівниками компанії, проте не менш важливим є подальший контроль цього процесу менеджерами з комплаєнс чи антикорупційної діяльності, а також керівниками компанії. Для унинкення зловживань необхідно управляти не лише ситуаціями конфлікту інтересів, а й ризиками виникнення таких ситуацій. Для цього потрібно виконати такі ключові організаційні заходи:

•призначити відповідального за координацію заходів із запобігання конфліктам інтересів;

•забезпечити регламентацію політики та процедур запобігання конфліктам інтересів із урахуванням специфіки діяльності компанії;

•забезпечити періодичне (щоквартальне, щорічне) та оперативне (невідкладне) інформування працівниками про виявлені ознаки конфлікту інтересів;

•проводити систематичне навчання працівників щодо виявлення конфліктів інтересів із розглядом практичних прикладів, що виникали в діяльності компанії чи інших учасників ринку для їх запобігання.

Такі заходи допоможуть зменшити ризики фінансових чи репутаційних втрат компанії та зміцнити внутрішню корпоративну культуру.