Чи варто державі фінансувати Творчі спілки у сфері культури
В ефірі телеканалу UA:Перший (в програмі «Зворотній відлік») міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченко було поставлено питання: «Чому зберігається бюджетне фінансування творчих спілок?». Відповідь пов’язується з тим, що це майданчик комунікації з владою представників «профільної спільноти», а сильних профспілок ще нажаль не існує.
Поділяючи позицію міністра про необхідність існування профспілок в сфері культури, ініціативна група займається створенням і розбудовою профспілки музичної індустрії з грудня минулого року.
Зараз дуже важливо створити професійні спілки, які зможуть об’єднати представників музичної індустрії для співпраці з органами державної влади і напрацюванню НОВОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ПОЛІТИКИ, яка базуватиметься на спільних інтересах її представників по виходу з кризи і державної програми розвитку Музичної індустрії України на наступні п’ять років. Сюди можуть увійти усвідомлені нові бачення і відображення в законодавстві понять: креативні і культурні індустрії, місце в цій системі поняття музичної індустрії та розробка законодавства для її розвитку.
Повноваження, які надані профспілкам, досить широкі:
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання мають право вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи і відповідним державним органам про прийняття або внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин. Крім співпраці з Комітетами ВРУ, які розробляють проэкти законів профспілки співпрацюють з органами виконавчої влади-міністерствами та органами місцевого самоврядування.
Регламентом КМУ, передбачено, що Кабінет Міністрів повинен залучати до прийняття рішень з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, всеукраїнські профспілки та їх об'єднання. При підготовці проектів актів КМУ такі проекти (на етапі розробки) в обов'язковому порядку надсилаються всеукраїнським профспілкам та їх об’єднанням для врахування їх позиції щодо того чи іншого нормативно-правового акту профільною спільнотою. Постанова КМУ від 3.11.10 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», теж передбачає необхідність враховувати позицію професійних спілок та їх об'єднань під час прийняття будь-яких рішень з питань, що стосуються формування та реалізації соціально-економічної політики і регулювання соціально-трудових відносин.
І при реєстрації в органах юстиції, вже розроблених профільними міністерствами нормативно-правових актів (Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації затвердженим наказом від 12.04.05), необхідно повідомити про позицію всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, щодо цього акту та про проведену роботу, щодо аналізу і врахування зауважень та пропозицій. Додатком 1 до Порядку встановлено форму довідки про погодження н.п. акта із представниками від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. До довідки додаються документи, щодо позиції, яку підтримують профспілки. Якщо про позицію профспілок, міністерство при державній реєстрації н.п. акту не повідомляє, йому у такій реєстрації відмовляється. При врахуванні пропозицій профспілок та їх об’єднань, реалізується участь профспілок у формуванні та впроваджені державної політики з регулювання соціально-трудових відносин. Реальна участь профспілок у правотворчій діяльності дасть можливість швидко і ефективно змінити профільне законодавство, застосувавши досвід людей які з цим законодавством стикаються щоденно в роботі, а у разі його відсутності розробити нове.
Щодо другого піднятого питання: “Чи варто державі фінансувати творчі спілки під час виходу культурної сфери з кризи чи це радянський рудимент?” давайте з’ясуємо, як це відбувається і чому.
Про все по черзі. Спочатку визначимось, що і Творчі спілки і Профспілки це добровільні об’єднання громадян, які представляють інтереси своєї фахової сфери і мають спеціальні повноваження. Але є одна суттєва відмінність - Всеукраїнська Творча спілка (яка має налічувати не менше 100 членів), лише одна зі своєї сфери, може отримати статус Національної і фінансуватись з бюджету! Що не передбачено для Профспілок. Але як саме її обирають? Колегія Міністерства культури спільно з правлінням всеукраїнської Творчої спілки вносять документи до КМУ (серед яких і довідка про діяльність цієї спілки) і КМУ надає їх такий статус. Але і позбавляє такого статусу теж КМУ. За якими критеріями обирається Національна Творча спілка КМУ - нам не зрозуміло, бо критерії відсутні. Вимог до звітності про використані кошти теж не має. Після отримання статусу Національної кількість її реальних членів ніяк не перевіряється.
Статтею 21 ЗУ «Про творчі спілки» передбачена норма, яка дозволяє їх бюджетне фінансування з Державного бюджету. Така форма співпраці досить застаріла і, в цілому, не відповідає Європейській практиці. Громадські організації, в їх числі і Творчі спілки дійсно можуть швидко і ефективно виконувати функції держави по врегулюванню частини правовідносин у профільній сфері але якщо на них виділяється державне фінансування то це має відбуватись під конкретну користь. А що у нас? ЗУ «Про державний бюджет України за 2020 р.» передбачає видатки для Творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси (близько 2 млн. грн.) та близько 25 млн. на здійснення національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством «Просвіта» культурно-мистецьких заходів. Цікаво що в інші роки фінансувались інші Творчі спілки і за якими принципами вони обирались питання. Тому кожне міністерство ( а такі спілки є і спортивного спрямування, наукового та творчого) при відборі громадських організацій, які воно фінансує має на основі стратегічного підходу його розвитку ( програми розвитку) оцінити користь від такого фінансування. Кошти від фінансування Творчих спілок використовуються на проведення культурно-мистецьких заходів і проведення круглих столів, але яка саме користь від цього в співвідношенні до розвитку сферу важко оцінити, оскільки відсутні критерії оцінки.
А як змінювалось законодавство, яке існує на сьогодні:
До 2014 р. пункт «В» п. 10 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України передбачав підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних та їх фінансову підтримку. Цю норму виключили з Бюджетного Кодексу.
Стаття 21 ЗУ « Про творчі спілки», на сьогодні передбачає, як одне з джерел їх фінансування – кошти Державного бюджету.
На наш погляд, було б доцільно сформувати таку систему фінансування громадських організацій у творчій сфері (Творчих спілок та інших видів громадських об’єднань) при якій було б зрозуміло, які функції держава перекладає на цю Творчу спілку і з результатів конкурсу би випливало, що саме ця Творча спілка, здатна найкраще виконати це завдання, для уникнення розподілу такого фінансування в «ручному порядку». Для цього потрібно переосмислити функції Творчих спілок, змінити систему їх роботи і законодавство, які вже давно назріли.
