Страхові спори в бізнесі
Сьогодні страхування поширилося на всі сфери життєдіяльності, особливо в бізнесі. Закономірно, що зі збільшенням кількості страхувальників зростає кількість настання страхових випадків, а відповідно, і спорів, пов’язаних із виплатами страхових відшкодувань.
Які глобальні й індивідуальні причини впливають на це та як їх передбачити на етапі укладання страхового договору — читайте в моїй першій статті із серії матеріалів про страхування.
Сучасний страховий ринок перебуває в умовах трансформації. Динамічні зміни в суспільстві зумовлюють необхідність детального дослідження проблемних тенденцій і напрямів регулювання страхового ринку.
З моїх спостережень і досліджень глобального ринку страхування я хотів би виокремити такі загальні тенденції щодо страхування бізнесу у світі у 2020–2021 роках.
• Пандемія COVID-19 — на жаль, наявність поліса, який був оформлений до пандемії, не є гарантією того, що страхова компанія покриє збитки, пов’язані з перериванням бізнесу (business interruption) у період карантину. Основна причина: у більшості договорів страхування покриття таких збитків надається лише в разі завдання прямої шкоди майну, до того ж інфекційні захворювання, епідемії та пандемії є винятками зі страхового покриття. Тому через незнання чи неправильно укладений договір виникають суперечки між страховиком і страхувальником.
• Значний приріст кількості та розмірів стихійних лих — Чорне літо 2020 року в Австралії, найсильніший за останні 100 років землетрус у Хорватії, лісові пожежі в Європі цього літа, ураган «Іда» в США — це лише мала частка випадків, які неабияк «сколихнули» бізнес. Підприємствам стає все важче передбачити кількість збитків і витрат за таких надзвичайних умов, а страховому ринку — оцінити розмір виплат і зібрати необхідні суми для відшкодування, тож це стає наріжним каменем для конфлікту
• Великі збитки з людським фактором — так, наприклад, у результаті вибухів, які вивели з ладу найбільший порт Лівану, Бейрут було завдано збитків приблизно на 10–15 млрд доларів. Збитки від блокування танкером «Ever Given» Суецького каналу оцінюються в суму від 6 до 10 млрд доларів. Ці складні випадки врегульовуються провідними світовими страховиками та вже спричинили низку позовів та судових проваджень. Але що робити власникам малого й середнього бізнесу, коли їх «недорогі» страхові компанії не готові до виплат? Часто для підприємців це питання залишається риторичним.
• Суттєвий приріст збитків у кібергалузі — з розвитком охоронних технологій вдосконалюються й інструменти, які хакери використовують для їхнього обходу та злому. Відтак, кібератаки стають більш організованими, спрямованими на знищення даних, вимагання викупу, виклики, пов’язані з цими ризиками, стають усе складнішими, а штрафи, потреба у відшкодуванні збитків, втрата довіри та репутації лише ускладнюють страхову «тяганину».
Результатом цих тенденцій стало те, що кількість звернень із вимогою до страхових компаній щодо виплати, а, відповідно, і спорів, збільшується, великі страховики виходять із найбільш ризикових видів бізнесу та «нестабільних» ринків, підвищується вартість перестрахових програм, а відповідно і страхові тарифи для бізнесу, звужуються стандартні умови страхового покриття.
Яка ж ситуація в нас в Україні?
Розвиток нашого страхового ринку супроводжується низкою таких проблем, як недосконалість державного регулювання ринку фінансових послуг, неспроможність деяких страхових компаній виконувати свої зобов’язання, недовіра з боку споживачів страхових послуг тощо. На фоні цих нюансів нерозуміння потреб клієнта викликає конфлікти між страховиком і страхувальником.
До основних тенденцій у сфері страхування в Україні я хотів би віднести такі:
• Перехід функцій регулятора від Нацкомфінпослуг до НБУ — реформа у фінансовому секторі після набуття чинності законом «про спліт» співпала з глобальною пандемією. Відтак, у карантинних умовах страховим компаніям стало важко дотримуватися й обмежувальних заходів, і чинних НПА Нацкомфінпослуг, що регулюють роботу страховиків. Тому зі свого боку НБУ запропонував низку змін до функціонування сфери страхування.
• Посилення вимог до страхових компаній — новий регулятор акцентував на реалізації низки змін для збільшення відповідальності страховиків, зокрема, щодо ліцензування, капіталізації, структури власності, встановлення жорсткіших вимог до договорів страхування та страхових продуктів.
• Скорочення кількості страхових компаній — за останні три роки в Україні спостерігається тренд на скорочення кількості страховиків, насамперед — через добровільну відмову від ліцензій та вихід із ринку за власною ініціативою. Так із 2018 року з 281 зареєстрованої страхової компанії станом на початок ІІ півріччя 2021 року залишилося лише 181.
• Посилення великих міжнародних гравців, перетікання клієнтської бази — на ринку страхових послуг прослідковується дисбаланс: одні компанії мають перевагу над іншими завдяки більшим резервам, ширшому переліку послуг, додатковим гарантіям перестрахування, вигіднішим умовам договорів. Це робить великі компанії привабливішими для потенційних клієнтів.
• Зменшення кількості «схемних» страхових компаній — схемне страхування полягає в укладенні страхових договорів за псевдоризиками з метою оптимізації фінансових ресурсів суб’єкта господарювання за допомогою страхової компанії. Тож такий вид страхування сприймають вкрай негативно, а з посиленням регуляторних вимог кількість таких компаній стала скорочуватися.
• Приріст рівня виплат — це співвідношення зібраних страхових премій до страхових виплат, де ми спостерігаємо помітну динаміку. Ринок страхування в Україні має високий потенціал для зростання й може стати важливим сегментом економіки.
Тож укладаючи договір страхування важливо оцінювати всі ці тенденції, щоби врахувати будь-які глобальні фактори, які можуть негативно вплинути на бізнес.
Наступний практичний момент, яким я хотів би поділитися, це шість ключових етапів при укладенні договору страхування, під час яких підприємці найчастіше припускаються помилок.
• Виявлення реальних потреб у страхуванні — якщо підприємець не визначиться заздалегідь, навіщо його бізнесу потрібне страхування та не проаналізує власні ризики, він може обрати не відповідну саме його потребам програму чи вид страхування, що призведе до отримання лише формального, не діючого страхового покриття та завищених страхових платежів.
• Аналіз ризиків і наявних документів — це дуже важливий етап, яким підприємці часто нехтують. Він взаємопов’язаний із першим і необхідний для того, щоби виявити всі проблемні та вразливі сфери бізнесу та оцінити недоліки у власній документації, які варто виправити перед укладанням договору страхування.
• Вибір страховика (брокера) — перевірка репутації, фінансових звітів і резервів, оцінка програм і комплексних пропозицій страховика — ключові завдання для бізнесу, який уже розуміє, навіщо саме йому потрібне страхування. Однак найкраще за все з цим може впоратися страховий брокер — компанія, яка професійно займається консультуванням із питань страхування, аналізом потреб компанії та готує індивідуальні пропозиції, які їх враховують. Тож скористатися послугами професіонала, який запропонує найкращі рішення чи займатися самостійним пошуком страхової — вирішувати тільки вам.
• Аудит проєкту договору, заяви на страхування та додатків — Договір потрібно читати дуже уважно, обговорювати зі своїм страховиком і ставити запитання щодо кожного незрозумілого пункту. Часто можна загубити такі важливі деталі про настання страхових випадків, як умови сплати страхової премії та виплати страхового відшкодування. Для того, щоби страхова «йшла на контакт» і не пропустити моменти, які можуть у майбутньому стати причиною спору, раджу заручитися допомогою юриста чи страхового брокера.
• Контроль ризиків під час дії договору — не рідкість, коли представники бізнесу згадують про наявність договору лише в разі настання страхового випадку. Рекомендуємо періодично переглядати положення договору, оскільки, на жаль, багато спорів доходить до суду саме через те, що підприємці не надали належної уваги виконанню умов договору страхування під час здійснення своєї діяльності.
• Визначення та інструктаж відповідальної особи — На Вашому підприємстві обов’язково має бути відповідальна особа, яка контролюватиме всі питання збирання та подання документів, своєчасної сплати страхової премії, оновлення даних і пролонгації договору. Саме ця особа має комунікувати зі страховою та знати все, що потрібно зробити в разі настання страхового випадку.
Наостанок хотів би підсумувати викладені в статті ключові поради для бізнесу, щодо укладання договору страхування:
• Дослідіть сферу роботи Вашої компанії та окремі ризики, які вона несе.
• Проведіть аудит Вашого бізнесу та виявіть конкретні потреби в страхуванні.
• Знайдіть професійного страхового брокера, який допоможе обрати страхову компанію та сформувати програму, яка відповідатиме саме Вашим потребам.
• Скористайтеся підтримкою фахового юриста, який зможе знайти приховані нюанси, «підводні камені» та зменшити ризики на етапі укладання договору, а також сформувати та захистити Вашу позицію в разі виникнення спору.
