Гуманітарна допомога 2.0: від виживання до стійкості

Коли йдеться про гуманітарну допомогу, зазвичай уявляють безоплатні теплий одяг, притулок, харчі чи ліки. Але сьогодні світ постав перед новим викликом: як зробити гуманітарну допомогу не лише безоплатною і швидкою, а й стійкою, ефективною і людяною. Головно про це йшлося на цьогорічній конференції AidEx Geneva 2025, де понад 3 тисячі учасників із більш як 80 країн зібралися, щоб обговорити майбутнє гуманітарного сектору.

Я мала честь бути запрошеною до участі як фіналістка міжнародної премії Humanitarian Hero Award — і цей досвід став для мене потужним натхненням.

Фраза, що особливо запам’яталася мені під час однієї з панельних дискусій: «Це ілюзія вважати, що ми можемо зробити більше з меншими ресурсами. Але ми можемо робити краще з меншими ресурсами».

У цьому блозі пропоную розглянути чотири ключові тенденції у світовій гуманітарній допомозі, які ми вже реалізовуємо в Україні, в той час, як світ про них лише розмірковує та робить перші кроки.

Інноваційне фінансування: коли бізнес стає союзником гуманності

Світові гуманітарні бюджети скорочуються, тому зростає інтерес до партнерств із бізнесом. Зокрема, так званого імпакт-інвестування (з англ. impact — вплив), яке до речі, за кілька останніх років має успішні кейси у сфері української культури. Як це влаштовано? Імпакт-інвестор вкладає кошти в український стартап, який забезпечує внутрішньо переміщених осіб житлом або роботою. Він очікує прибуток, але також бачить, як його гроші змінюють життя. Для України та українських гуманітарних організацій це шанс перетворити бізнес на союзника відновлення країни під час та після війни, створюючи моделі, де прибуток і суспільна користь працюють разом.

Відключити

Локалізація: сила рішень народжується в громадах

Рішення мають ухвалювати там, де відбувається криза. А місцеві (НУО) неурядові організації та громади - більше не виконавці, а творці змін. Це ще один тренд нової гуманітарної політики. На практиці це означає, що не лише міжнародні організації чи донори мають визначати, що і як робити, а місцеві громади та неурядові організації повинні бути активними учасниками процесу. До слова, для України цей підхід уже стає реальністю: саме локальні організації сьогодні формують стійкість на місцях. Наприклад, у прифронтових громадах саме місцеві НУО першими організовують евакуацію, забезпечують людей їжею, ліками та психологічною підтримкою — ще до того, як туди встигає дістатися міжнародна допомога. Водночас, маємо певні виклики в цьому напрямку - як-от складні бюрократичні процедури, які знижують ефективність роботи. Для досягнення повністю інклюзивної та ефективної локалізації необхідне посилення ролі та участі місцевих організацій в прийнятті рішень - зокрема у плануванні, координації та виділенні коштів.

Турбота про тих, хто допомагає: гуманітарна етика нового покоління

Психічне здоров’я, професійне вигорання й безпека гуманітарних працівників стали окремою темою форуму. Підтримка команд — це неодмінна умова стійкості будь-якої програми. Зокрема, в багатьох українських організаціях, команди психологів та соціальних працівників, які працюють по всій Україні і дуже часто неподалік лінії фронту, регулярно проходять тренінги та супервізії з фахівцями. Під час них вони отримують змогу бути собою: говорити відверто, сміятися і плакати — без страху і ролей, де кожен може відчути, що він важливий і почутий. Це як в літаку: щоб врятуватися — спочатку потрібно одягати жилет та маску на себе, а потім - на дітей. Щоб підтримувати інших — потрібно спершу відновитися самому.

Технології, що рятують: інновації з українським обличчям

Гуманітарна допомога прагне бути інноваційною та екологічною. Про це також багато говорили на полях AidEx 2025. Проте, в умовах війни та гуманітарної кризи Україна вже демонструє, що технології — це не розкіш, а інструмент виживання та відновлення. Сучасні рішення вже працюють на місцях: мобільні водоочисні станції забезпечують питну воду в деокупованих селах, дрони доставляють ліки у важкодоступні райони, а цифрові платформи допомагають переселенцям знайти житло, роботу чи психологічну підтримку. Команди інженерів використовують 3D-друк для створення протезів і навчальних матеріалів, а українські стартапи розробляють технології для швидшого розмінування територій. Це приклади того, як гуманітарна допомога стає розумною та гнучкою, а інновації — частиною стійкості країни.

Україна — не периферія, а центр гуманітарного світу

Для мене участь в AidEx Geneva 2025 стала не лише можливістю побувати в професійному колі та обговорити з колегами глобальні тенденції в гуманітарній сфері, а й усвідомленням: Україна сьогодні — не периферія гуманітарного світу, а його центр. Ми щодня стикаємося з тим, про що говорять у Женеві: кризами, нестачею ресурсів, емоційним виснаженням, але водночас — із неймовірною силою та стійкістю спільнот і, звісно ж, людяністю.

Тому головний урок, який я привезла з собою, простий: робити краще з меншими ресурсами — це не виклик, а наша нова реальність і шлях до справжньої стійкості.

Відключити