Де зараз шукати психологічну підтримку в Україні?

Повномасштабне вторгнення вплинуло на життя кожного з нас. І, навіть, коли нам, наприклад, пощастило не відчути на собі пекла окупації або епіцентру бойових дій, наше психологічне здоров’я все одно – глибоко уражене.  

Щоденні повітряні тривоги, ракетні обстріли, нескінченні трагічні новини, втрата близьких і рідних… Це той «клімат», в якому живуть сьогодні усі громадяни нашої держави, і він має значний руйнівний вплив на ментальне здоров’я української нації в цілому: від дитини – до підлітка, від молоді – до старших людей. 

За даними, оприлюдненими Офісом Першої леді Олени Зеленської, у зоні ризику появи різного роду психічних розладів перебуває наразі 50% українців. Це означає, що в Україні потреба у якісній психологічній допомозі та кваліфікованих спеціалістах відповідного профілю надзвичайно висока. І вона зростатиме. У Міністерстві охорони здоров’я України прогнозують, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. При цьому близько 3–4 млн людей треба буде призначати медикаментозне лікування. Після війни щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я. За даними МОЗ, у 20–30 % осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись ПТСР, а через 5–7 років можливе зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною чи іншими залежностями. Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни.

У вересні 2022 року Представництво HealthRight International (Право на здоров’я) в Україні, за підтримки міжнародної фундації FHI360, розпочало реалізацію масштабного проєкту, спрямованого на захист ментального здоров’я українців на Сході та Півдні України. Наші фахівці створили і вже рік як працює мережа Центрів комплексного реагування та надання підтримки постраждалим від війни Brave&Safe.

Я вже багато розповідала про роботу Центрів, комплекс послуг в яких психологи, соціальні працівники, юристи, медики надають на безоплатній основі. Маю зауважити, що ці Центри розташовані в областях, що межують з лінією фронту. А тому значна кількість звернень за допомогою отримується від ВПО, які через війну виїхали з рідних міст, а також від людей, які перебували в окупації. Це ті категорії громадян, яким підтримка, як правило, потрібна на усіх рівнях: від медичної допомоги, до юридичного супроводу і, звичайно, психологічної реабілітації. 

Самостійно впоратися зі стресами такого рівня надзвичайно складно. В умовах відсутності змоги повернутися додому або й відсутності дому взагалі, розпач та безвихідь провокують буквально втрату сенсу життя. У таких складних життєвих обставинах зволікати зі зверненням по допомогу до кваліфікованих психотерапевтів категорично не можна. Чим більше часу людина залишається сам на сам зі своїми проблемами, тим критичніші наслідки для її психологічного здоров’я.

Дані Національного інституту стратегічних досліджень свідчать, що орієнтовна кількість українців, які потребуватимуть консультацій з питань психологічного здоров'я на первинній медичній ланці становитиме близько 27 млн звернень. З розладами середньої або тяжкої форм зіткнуться від 3 до 4 млн українців. Саме тому проєкти з психологічної підтримки населення потрібні не лише зараз. Після закінчення війни потреба в їх реалізації зберігатиметься ще кілька років. 

Лише за 6 місяців роботи Центрів Brave&Safe до них звернулися понад 44 тисяч українців з областей, які найближче розташовані до лінії зіткнення, яким фахівці (сімейні лікарі, психологи та соціальні працівники) надали понад 118 тисяч різних консультацій та послуг. 

Той факт, що Центри Brave&Safe інтегровані у первинну ланку надання медичної допомоги (працюють на базі ЦПМД), дозволяє забезпечувати доступність психологічної підтримки широким верствам населення, незалежно від їх соціального статусу чи матеріальної спроможності. Саме така модель роботи, коли психологи працюють пліч-о-пліч з терапевтами, показала свою дієвість. Вважаю, що її доречно масштабувати по всім регіонам країни. Тим паче, що найбільш постраждалі від війни категорії мігрують сьогодні саме вглиб країни – до її центральних та західних регіонів. 

Експерти стверджують, що, принаймні, кожен п'ятий українець так чи інакше відчує вплив війни на своє психологічне здоров'я. І тому, звертаючись саме вчасно за кваліфікованою допомогою, людина дає собі шанс не опинитись у прірві.

Кожен з нас має усвідомлювати, що головне наше завдання бути зараз ментально здоровими. Бути здатними продовжувати жити, працювати, піклуватися про рідних, допомагати армії. І це, серед іншого, стосується, навіть, тих людей, які тимчасово виїхали з України. Їх психологічний стан, попри перебування фізично у безпеці, теж сьогодні складний: через невизначеність, постійні побутові проблеми, переживання за країну і рідних, які тут залишилися. Тому питання психологічної підтримки дійсно стосується усіх без винятку українців, незалежно від місця їх знаходження.   

Важливою подією у сфері збереження ментального здоров’я українців 18-20 жовтня 2023 року стане Перший форум із психічного здоров’я, який приймає Україна, в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка створюється і впроваджується за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Формат проведення форуму передбачатиме міжсекторальний обмін думками та досвідом, а також пошуку рішень задля трансформації систем охорони психічного здоров’я в умовах кризи. Об’єднані зусилля представників державних установ і неурядового сектору, місцевих та міжнародних організацій, партнерів, які працюють у сфері гуманітарної відповіді та розвитку,  представників різних секторів, спрямовані на подолання викликів, які опинились перед мільйонами українців під час війни.

Створення подібних умов для партнерства та організація комплексних заходів, спрямованих на збереження ментального здоров’я нашого суспільства, є сьогодні одним із пріоритетів для держави. Самостійно з цим викликом їй буде впоратися надто складно. Потрібна допомога громадянського сектору, західних партнерів, і, власне, кожного, хто готовий ставати до роботи у цій сфері.

З огляду на такий стан речей, неабиякої важливості зараз набувають питання фаховості та кваліфікації психологів, що працюють з постраждалими від війни. Цей професійно-освітній вектор теж охоплюється цим проєктом: на базі Центрів Brave&Safe проходять навчання і психологи, і медики, і соціальні працівники. Однак, прогнозоване збільшення кількості пацієнтів потягне за собою брак «вільних рук» та велике навантаження на наявних спеціалістів. Тож, уже зараз маємо робити усе від нас залежне, аби до роботи із пацієнтами було залучено якомога більше високопрофесійних фахівців. 

Запрошуємо громадські організації, волонтерські спільноти та фонди до співпраці. Об’єднуючи зусилля і не зупиняючись на своєму шляху боротьби за ментальне здоров’я українців, разом ми зможемо більше.