Психо-соціальна підтримка українців в період війни

Психологічний стан та цілісне здоров’я людини під час військових дій є вкрай важливим аспектом. Нині багато українців та українок переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу. Тому потрібно прикладати максимум зусиль аби люди, що проживають в Україні, а особливо близько до зони активних бойових дій відчували максимальну психосоціальну, медичну та юридичну підтримку.

Важливо зосередитись на розв’язанні таких проблем, як гуманітарна підтримка в кризових ситуаціях; а також домашнє насильство, сексуальне та ґендерно зумовлене насильство; на репродуктивному здоров'ї; відповідальному батьківстві; ризикованій поведінці; попередженню ВІЛ, інфекцій, що передаються статевим шляхом; підтримці жінок і дітей у складних життєвих обставинах, тощо. І таких проектних та волонтерських ініціатив дуже багато.

Ще у квітні 2022 року у відповідь на численні порушення прав жінок і дівчат внаслідок воєнних дій запрацювала платформа SafeWomenHUB, яку легко знайти в соціальних мережах. Фахівчині Платформи надають невідкладну психологічну та соціально-правову допомогу жінкам та дівчатам. З моменту створення платформи й дотепер понад 4,6 тис. жінок отримали психосоціальну підтримку. Дзвонять та звертаються жінки і на тимчасово-окупованих територіях, і зі Сходу та Півдня, і ті, хто виїхав за кордон.

З початком повномасштабного вторгнення багато українців опинились у стані кризи. Втрата улюбленої роботи, стабільного заробітку, нажитого майна та звичного способу життя спричиняє негативний вплив на психічний стан. Саме тому, з’явилась нагальна потреба у створенні 10 інтегрованих центрів комплексної підтримки тих, хто постраждав від війни, насильства, в 5 регіонах на Півдні та Сході України та онлайн-платформи Brave&Safe віддаленого сервісу для надання комплексної психосоціальної підтримки. Ця робота ведеться у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України, в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення та впровадження Національної програми ментального здоров’я.

Багато організацій громадянського суспільства спрямували свою роботу на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, у межах проєкту ЮНІСЕФ та МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», «Інтегрована підтримка через міждисциплінарні мобільні команди» 70 мультидисциплінарних мобільних команд (ММК) психологів та соціальних пацівників у 18 областях України, з березня 2022 року по січень 2023 надали понад 2,3 млн послуг.

Координатор одного з центрів інтегрованої допомоги та головний сімейний лікар Пологівського ЦПМСД Анна Дуб дала розгорнутий коментар стосовно проблем з якими стикаються люди виїжджаючи з окупації, як саме облаштована робота команди та які критерії існують щодо отримання такої підтримки:

«Найчастіші проблеми людей, які мають статус ВПО можна розділити на дві категорії — матеріальні та моральні. Матеріальні включають в себе: забезпечення продуктами харчування, засобами гігієни, житлом, благоустроєм, втрату роботи, неможливість працевлаштування тощо. Моральні проблеми частіше за все характеризуються депресивними настроями, розладами сну, тривожністю, панічними атаками та погіршенням загального стану здоров’я людини.

Місто Пологи знаходиться в окупації з березня 2022 року, третина колективу залишилась на окупованій території, інша частина виїхала в місто Запоріжжя. В обласному центрі пацієнти все частіше стали звертатися до нас не лише за медичною допомогою, оскільки близько 70% запитів були направлені саме на психологічну підтримку українців, що постраждали від війни та насильства.

Роботу інтегрованого центру умовно можна розділити на декілька етапів:

1. Звернення до координатора та сімейного лікаря;

2. Звернення до психологів та соціальних працівників, що здійснюють силами команди центру виїзди до тимчасових прихистків, місць скупчення внутрішньо переміщених осіб, районних хабів тощо.

3. Для зручності комунікацій спеціаліст, який першим контактує з внутрішньо переміщеною особою або людиною, яка потерпає від насилля, визначає потреби особи, що звернулась, заповнює аплікаційну форму та визначає вид подальшої роботи над вирішенням проблем. Це можуть бути як індивідуальні консультації, так і кейс-менеджмент (спільно з іншими працівниками центру).

Отримати психосоціальну підтримку наших команд та інтегрованих центрів може будь-яка особа, що потерпає від війни, ґендерно зумовленого, домашнього та сексуального насильства. Також ми допомагаємо людям, які опинились в складних життєвих умовах з вимушеним статусом ВПО та потребують консультації з соціальних, психологічних, медичних та юридичних питань», — розповідає пані Анна.

Під час війни також запрацювали численні Денні центри та соціальні квартири, на базі організацій громадянського суспільства (ОГС). Як відповідь на велику кількість ВПО із тимчасово окупованих територій та зон бойових дій лише в МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» тепер працює шість Денних центрів — три у Києві, у Вінниці, Ужгороді та Львові — та три Соціальні квартири — в Києві, в Ужгороді та Львові.

Сьогодні кількість людей, що мають психологічні травми, невпинно збільшується. Наші психологині з дня на день фіксують велику кількість запитів із посттравматичним стресовим синдромом, панічними атаками, тривогами, погіршенням сну та депресивними настроями. Проте зараз це все є абсолютно нормальним, адже війна, бойові дії, авіаційні нальоти чи бомбардування крилатими ракетами вселяють почуття страху та безпомічності. Гострий стрес може бути цілком логічною реакцією організму на загрозу.

Теперішня кількість травмованих приблизно однакова: що військових, що цивільних. Тож важливо, щоб кваліфіковану допомогу могли отримувати всі прошарки населення — від дорослих до дітей.

Створення комплексного підходу до надання медичної та психосоціальної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства, у тому числі постраждалим від бойових дій на окупованих/деокупованих територіях, створення центрів комплексного реагування та надання підтримки постраждалим від гендерно зумовленого насильства на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги — це важливі кроки на шляху до вирішення нагальних проблем нашого суспільства, особливо в період воєнних дій.

Кожен з нас має розуміти одну річ: якщо війна прийде до завершення навіть найближчим часом, вона не закінчиться для тих громадян, які зазнали нескінченну кількість травм, з якими варто працювати, лікувати та зцілювати. 

Ми продовжуємо закликати увесь Світ надалі підтримувати Україну та не на мить не забувати про боротьбу українців за свободу!