ІПСО – це навмисно сплановані дії з поширення інформації на аудиторію задля досягнення певної цілі, впливу на емоції, критичне мислення, почуття та дії цільової групи людей.

Давайте на хвилинку уявимо, що ви знайшли telegram-канал з багатотисячною аудиторією на самому початку війни. Аж ось, через декілька днів, вам на очі натрапила новина, що начебто столиця вже не знаходиться під контролем України.

Які емоції у вас викликала б ця «новина»? Тривожність, біль, зневіру чи може всеохоплюючий страх? Схожі новини звісно ж можуть оминути ваше коло зору, проте, коли ви раз за разом зустрічаєте їх на анонімних каналах, у соціальних мережах, у розмові з сусідами — тривожні стани починають переслідувати все частіше, а страх миттєво зростає.

Людина, яка знаходиться всередині збройного конфлікту, війни чи окупації дуже часто не здатна володіти цілісним об’ємом інформації щодо реалій сьогодення, військової стратегії наших захисників або гуманітарної допомоги в країні. В свідомість поступово закрадаються думки про те, що для порятунку зроблено недостатньо, допомога йде надто довго, а її залишили один на один з власними проблемами.

Причиною таких тривожних та апатичних настроїв може стати і елементарна відсутність українського телебачення, Інтернету або будь-яких інших джерел інформації. Оцінювати процеси масштабно стає просто неможливо,  особливо якщо навколо небезпека, страх за своє життя та безпеку рідних, постійні обстріли або окупація.

Відключити

Аналізуючи запити людей, які надходять до психологинь наших проєктів, можна зробити висновок, що такі симптоми як тривожність, порушення сну, нав’язливі думки або ж надмірне збудження на фоні негативних новин, можуть бути спричинені саме ІПСО.

Сьогодні кожен з нас прокидається і засинає з телефоном в руках, гортаючи стрічку новин, аби не випустити зі своєї уваги щось дійсно актуальне. Але важливо пам’ятати і про те, що інформаційна перенапруга накладає дуже сильний відбиток на фізичний та психологічний стан людини. Особливо це стосується підлітків та молодих людей, які багато часу проводять у соцмережах.

Практичний психолог Ольга Шевніна дає змістовне пояснення  з приводу впливу ІПСО на свідомість українських дітей. «Оскільки підлітки – це талановите, прогресивне майбутнє нашої держави, то ворогові вигідно максимально розчарувати їх у цій державі та підштовхнути до виїзду за кордон, паралельно нарощуючи протиукраїнську позицію тут.

ІПСО користуються особистісною нестабільністю та підвищеною емоційністю підлітків, їхнім недостатнім умінням аналізувати інформацію, вразливістю до маніпуляцій колишніх «кумирів» з держави-агресора тощо» – наголошує пані Ольга.

Ось список важливих порад, аби попередити негативні наслідки впливу інформаційно-психологічних операцій на світосприйняття дітей.

Відключити

Батькам підлітків важливо: 

1. Більше розмовляти з дітьми на суспільно значущі теми й допомагати їм розвивати критичне мислення.

2. Привчати дітей до інформаційної гігієни та споживання новин лише з надійних національних та міжнародних ЗМІ.

3. Спонукати їх відмовитися від споживання будь-якого розважального контенту ворога, оскільки в ньому можуть приховуватися «програми» ІПСО.

Відключити

4. Привчати дітей насторожено сприймати повідомлення ЗМІ, які викликають надто бурхливу емоційну реакцію та спонукають до висновків і дій, раніше підліткові не властивих.

5. Власною діяльністю та переконаннями подавати підліткам приклад здорового бойового духу й віри в нашу перемогу.

Ще одним важливим аспектом інформаційного питання є не тільки ваше особисте сприйняття, але і те, як ви подасте побачену новину наступному співрозмовнику, достеменно не знаючи чи є вона правдивою.

Головна мета агресора — нав’язати думку суспільству, що легше здатися, аніж воювати. Саме в цей момент дуже важливо зрозуміти специфіку створення ІПСО, вміння розпізнавати їх та розумно протидіяти, аби не сіяти панічні настрої та тривожність серед свого оточення.

З метою протидії такому поняттю, як ІПСО, на своїх ресурсах ми намагаємось максимально прозоро та доступно піднімати теми щодо дотримання інформаційної гігієни в соціумі.

Важливо підкреслити те, що психологічна війна ґрунтується на тому, що люди живуть емоціями та піддаються впливу одне одного в суспільстві, комунікуючи між собою.

З цього приводу психологиня одного з наших проектів Олександра Семен коментує: «В будь якому випадку, для того, щоб протистояти інформаційній пропаганді її  потрібно вміти розпізнавати. Інформація почута «сарафанним радіо» є найбільш небезпечною. Люди схильні довіряти оточуючим, сусідам, колегам по роботі, родичам, особливо якщо одну й ту саму інформацію з певними висновками оточення ширить масово. Часте формулювання – «влада приховує правду», тоді як лише той чи інший Телеграм-канал або чат у Вайбері представляється як єдине надійне джерело інформації. Не вірте пропаганді, в будь якому випадку «влада» є більш надійним джерелом ніж російські боти в телеграмі. Найскладніше з тим, що елементами ІПСО можуть бути і реальні події.

Однак описані події – це завершальний етап деморалізації суспільства. Перед цим відбувається період «розгойдування психіки», яке здійснюють саме через інформаційні майданчики. Нас намагаються підвести до одного висновку – легше підкоритися ворогу, ніж будь-яким чином йому опиратися.»

Тож робіть собі інформаційний детокс, будьте уважними та делікатними до себе. Пам’ятайте, що найперше, про що варто подбати – це ваша безпека, фізична, емоційна та психологічна. Розуміючи такі прості речі, ви зможете швидко відновити свій психологічний ресурс, допомогти собі і що дуже важливо, будучи обізнаним, ви, зможете запобігти поширенню неправдивої, пропагандиської інформації серед свого оточення, а посприяєте тому, що Україна на декілька кроків наблизиться до перемоги.

Розрізняємо ІПСО правильно:

Якщо ви дивитесь новини, читаєте дописи на різних ресурсах або переглядаєте коментарі, важливо акцентувати увагу на:

-  Джерело. Подивіться хто автор, чи присутня анонімність, яке першоджерело, прослідкуйте мотив або ж вигоду від розповсюдження даної інформації.

- Емоційну складову. Чим більше емоційно забарвленого тексту, тим більша ймовірність того, що це ІПСО. Зробіть невеликий аналіз — запитайте себе чи викликає дана новина зайві емоції, зупиніться і подумайте, чи не знайшов автор вашу «ахілесову п’яту»?

- Постійні повторення. Коли в медіа-просторі існує нав’язлива повторюваність того чи іншого меседжу, що не несе якоїсь суспільної значимості, важливо подумати про елемент психологічної маніпуляції.

То як перевіряти інформацію правильно? 

 -  Не варто довіряти анонімному, а тим паче російському джерелу, яке негативно висловлюється щодо нашої країни.

- В жодному разі не довіряти анонімним телеграм-каналам.

- Варто поширювати тільки офіційні повідомлення.

- Якщо це не офіційне повідомлення, варто утриматись від поширення інформації.

- Варто читати ЗМІ з «білого списку».

- Почніть критично та вибірково ставитись до спожитої інформації.

У висновок до всього хочу сказати про те, що сьогодні нам важливо популяризувати свідомих та адекватних лідерів думок, які транслюють лише правдиві факти, обережно висловлюючи власну точку зору, дбаючи про психологічний стан людей під час війни.

Не піддавайтесь на провокації ворога та уважно перевіряйте джерела, якими користуєтесь самі та поширюєте серед свого оточення. Якщо ж ІПСО вже впливає на ваше здоров'я, на ваш психологічний стан, звертайтеся до фахівця - психолога чи психотерапевта.