Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроєкт, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроєкт N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови.

Законопроєкт готувався так довго, бо мали пройти всі погодження з офіційним Брюсселем, адже почали процес гармонізації законодавства з європейським – і процес цей виявився довгим і складним. Понад 250 сторінок тексту та зміни до понад 20 законів в Україні, – тепер закон повністю відповідає європейським директивам про концесії та, відповідно, буде зрозумілим і європейському бізнесу.

Формально інструмент державно-приватного партнерства в Україні існував уже багато років. Але по факту – він майже не працював. На початок 2025 року маємо 200 укладених договорів ДПП. З них реально реалізується лише 22. Ще 11 – призупинені через війну. А решта – 167 проєктів просто не рухаються взагалі. Це говорить саме за себе: стара модель була громіздка, складна, і просто не давала результату. Тому ми вирішили її повністю перезавантажити: прибрати зайві погодження, скоротити строки, зробити процес прозорим і зрозумілим для бізнесу. І головне – надати можливість запускати ДПП навіть у тих сферах, які раніше були закритими – зокрема в оборонці.

Ключові зміни

Отже, про що саме ця реформа, декілька ключових змін.

Вперше в історії України проєкти ДПП стануть можливими у сфері оборони. І це, на мою думку, одна з ключових "фішок" реформи. А отже, це нові можливості для залучення коштів у таку колись закриту, а сьогодні ключову для України галузь економіки.

Ми розраховуємо на створення спільних виробництв, особливо там, де держпідприємства мають вільні площі та ресурси. Очікуємо також інвестицій у розробку нових видів озброєння, де інвестори зможуть у майбутньому отримати частку з прибутку або контракти. Це дозволить ефективніше використовувати потенціал державного ОПК, залучити іноземних партнерів і швидше нарощувати наші оборонні спроможності.

З'явиться механізм малих проєктів ДПП вартістю до $5 млн. У них буде спрощена процедура подачі документації. Такі проєкти потрібні, в першу чергу, для відбудови соціальної інфраструктури: шкіл, лікарень, вокзалів – швидко та без бюрократії.

Понад 200 шкіл зруйновано вщент, ще понад 1600 пошкоджено. Майже 2 тисячі медичних установ постраждали, а 297 лікарень – знищено повністю. 43 вокзали – зруйновано або втрачено. І це офіційна статистика, яка, на жаль, змінюється щодня в гірший бік. Залучення бізнесу і надання таких об'єктів соціальної сфери не тільки для побудови, а в управління бізнесу, пришвидшить відновлення інфраструктури та підвищить якість послуг у соціальній сфері.

Скорочуємо час на підготовку великих проєктів ДПП щонайменше вдвічі, в тому числі за рахунок того, що вводимо постійно діючі конкурсні комісії для відбору проєктів ДПП. А також прибираємо низку інших бюрократичних обмежень.

Імплементуємо європейську Директиву 2014/23/EU про надання концесій.Завдяки чому європейським компаніям також буде простіше взяти участь у конкурсі, бо ми будемо говорити "однією мовою". А отже, очікуємо, що великі інфраструктури та концесійні проєкти стануть ще більш цікавими для європейського бізнесу.Об'єкти водопостачання, енергетика, ЖКГ, логістика, залізнична інфраструктура та енергетика – у будь-якій галузі в Україні після війни буде потреба у великих інфраструктурних проєктах, які можуть бути реалізовані на партнерських з державою засадах.

***

Якщо стисло, головна ідея нашої реформи: менше бюрократії – більше участі бізнесу. Це інструмент залучення приватного капіталу у відновлення, що потребує колосальних ресурсів. Збитки від війни наразі оцінюються у понад 524 млрд доларів. Тому що, будемо відвертими, лише зусиллями держави на відбудову підуть десятиліття. А бізнес, в партнерстві з державою, зможе надати цьому процесу новий імпульс.

У сучасному світі ДПП – це інструмент швидкого розвитку, який широко застосовується у світі. Саме завдяки цьому механізму Туреччина змогла побудувати понад 20 сучасних лікарень, включно з "містами здоров'я" в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі. Ці клініки обслуговують мільйони пацієнтів і стали фундаментом розвитку медичного туризму: кожен третій турист у Туреччині сьогодні приїжджає за медичними послугами. Візьмемо приклад Казахстану, який через ДПП збудував 60% нових лікарень за останні п'ять років. Або Польщу, яка через ДПП розвинула високошвидкісну залізницю. Україна не повинна втрачати цей шанс.

Законопроєкт 7508 – це закон про економічну ефективність, про довіру до бізнесу і про новий підхід до відновлення країни. Саме такі інструменти дозволять нам відбудувати країну не за 100 років, а в найближче десятиліття. І приватний капітал в цьому процесі наш союзник.

Обіймаю всю велику команду експертів і урядовців, хто стояв у витоків реформи: Дмитро Турчак, Тарас Бойчук, Ніко Гачечиладзе, Ірина Новікова, Надія Бігун. Дякую за підтримку Прем'єру Денис Шмигаль та Першій віцепрем'єрці Юлії Свириденко. А також висловлюю свою подяку всім 256 колегам народним депутатам, які підтримали законопроєкт. А особливо Ігорю Марчуку, Дмитру Наталусі, Сергію Власенку за підтримку і протягом 3,5 років роботи над законопроєктом, і в переговорах з офіційним Брюсселем, і цього тижня – у складних домовленостях з фракціями у Верховній Раді.

Галина Янченковідбудовавідбудова України