#СтенфордськіЗаписки-2

Всі знають, що таке Кремнієва Долина. Перебуваючи безпосередньо там я задалась питанням, які фактори сформували цю унікальну підприємницьку та інноваційну екосистему та чи можливо перетворити Україну на Кремнієву Долину Європи. Спілкування з "хрещеними батьками" Долини, професорами Стенфорду, а також десятками фаундерів та венчурних фондів допомогло вивести формулу з 4 компонентів:

1️⃣ Стенфорд та комерціалізація винаходів. В 1950-х новий декан Інженерної школи Стенфорду змінив філософію університету. Він стимулював студентів не просто робити винаходи, а допомагав перетворювати їх на стартапи і виводити на ринок, а також зводив їх з військовою індустрією та інвесторами.

2️⃣ Особлива професійна культура. Тут панує абсолютно унікальна культура – з одного боку "щирість і щедрість", з іншого відкритість до нових ідей, ризиків і швидкої адаптації. Старт цій культурі дали Hewlett Packard, перша компанія Кремнієвої Долини, які активно допомагали своїм працівникам контактами, ідеями аж до допомоги запускати власні проекти. Тут же абсолютно унікальне ставлення до ризиків і навіть до провалів. Один з чинних ідеологів Інженерної школи Стенфорду Steve Blank, спілкування з яким справило на мене сильне враження, запитав мене чи знаю як вони називають фаундера стартапу, який провалився. Ні, не лузер, не чувак, який прос**рав свої гроші і чужі інвестиції. Такий стартап тут називають "досвідчений".

3️⃣ Інфраструктура. З розквітом комерціоналізованих винаходів сюди підтяглись всі види інвесторів: ангели, венчурні та еквіті фонди тощо. Бізнес школа Стенфорду стала великим акселераторам, а правнича і фінансова школа Стенфорду достатньо сильно заточені на супровід стартапів. Тож по факту, місцевий студент може заснувати успішний стартап з сильними партнерами, які покриватимуть усі напрямки бізнесу, не покидаючи кемпус університету.

4️⃣ Державне фінансування військових розробок. На початковому етапі розвитку Долини держава активно фінансувала дослідницькі проекти, особливо в галузі оборони, тож стартапи могли отримати суттєвий ресурс для розробки інновацій, тестування модельного зразка і впровадження його в серійне виробництво. Я вже писала, що так з'явились інтернет, GPS, мікрохвильова пічка, радіо та супутниковий зв'язок – які спочатку розроблялись для військових цілей за кошти уряду США, а вже потім були успішно адаптовані для цивільних потреб.

Моє перебування в Стенфорді утвердило мене в думці, що потенціал для створення "Української Кремнієвої Долини" є. Але є і цілий ряд "але" без усунення яких Україні нічого не світить. Про ці "але" напишу в своїй наступній Стенфордській записці.

​​На фото той самий "гараж Hewlett Packard", в якому зародилась перша компанія Долини.

Главное сайт