Реформа управління активами: Що зміниться в роботі АРМА?
Впродовж 2019 року сталися щонайменше дві показові історії, на перший погляд, не пов’язані між собою. Вони дуже красномовно свідчать, що в Україні назріла реформа управління арештованим майном та активами, які перебувають у розпорядженні АРМА. Причини цьому як у «пробілах» в законодавчій базі, так і в окремих рішеннях, що ухвалювались посадовцями Національного агентства з управління активами. А поки цього не сталось в обох випадках страждають і громадяни, і бізнес.
Помилки управління
У листопаді 2019 два українських міста на Львівщині – Новояворівськ та Новий Розділ - залишились без теплопостачання. Причиною цьому стали дії компанії-управителя «Гарант Енерго М», яка керувала місцевими ТЕЦ з 2018 року. Активи ТЕЦ були арештовані в рамках кримінального провадження про розкрадання газу і передані АРМА. Національне агентство, як і слідує закону, обрало компанію-управителя. Але остання не лише зірвала опалювальний сезон у двох містах, а й заборгувала працівникам ТЕЦ зарплату за 5 місяців. В ситуацію довелось втручатись прем’єр-міністру.
Влітку 2019 року стався міжнародний скандал з іноземним інвестором, французьким ритейлером «Ашан». В 2013 році інвестор придбав три земельні ділянки площею 27 га на Одещині за понад 200 млн гривень. На цій землі «Ашан» планував побудувати найбільший в Одеській області ритейл-парк. У березні 2019 року Приморський районний суд Одеси арештував ці земельні ділянки у рамках кримінального провадження по факту подій 6-річної давнини.
Вже у квітні вони були передані в управління АРМА, а в червні – під приводом «складнощів зберігання» реалізовані Національним агентством на торгах. За ціною у 22 рази дешевшою від ринкової вартості. Новим «щасливим власником» елітної землі під Одесою за 8,7 мільйонів гривень стала маловідома київська компанія «Пелучо», зі статутним фондом в 5 000 гривень.
Законодавче рішення
Аби в майбутньому не допустити подібних абсурдних ситуацій, як було на Львівщині та Одещині, разом з колегами зареєстрували законопроект №3335-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Ним ми пропонуємо змінити систему управління активами всередині країни та виправити законодавчі помилки, від яких сьогодні страждають як громадяни, так і бізнес. Тому цим законопроектом ми:
- Деталізуємо процедуру управління майна та функції його зберігання з боку АРМА. Нагадаю, землю Ашану швидко продали саме під приводом «неможливості зберігання» цього активу. У законопроекті ми визначаємо процедуру зберігання та подальший алгоритм дій для Національного агентства.
- Захищаємо позиції власника майна. Передбачаємо можливість для власника бути присутнім на засіданні суду під час ухвалення рішення про передачу майна в управління АРМА. Для інвесторів це означає, що вони будуть знати точно, що через кримінальні провадження їх майно не буде виведене з під власності.
- Даємо можливість власнику активу, який повинен бути переданий в управління Національному агентству, компенсувати АРМА вартість утримання чи збереження такого майна до моменту ухвалення судового рішення.
- Передбачаємо спеціальний порядок управління складними об’єктами, які потрапляють до АРМА. Як, до прикладу, ТЕЦ на Львівщині, Одеський аеропорт чи «Український медіа холдинг».
- Надаємо АРМА процесуальні права бути учасником кримінального провадження в частині накладення арешту на майно і його передачі Національному агентству. Тож АРМА зможе завчасно оцінювати чи зможе управляти арештованим активом і чи правильно визначені межі та обсяг такого активу. Зараз до АРМА потрапляє в управління все «без розбору».
Над розробкою цього законопроекту я працювала впродовж останніх півроку, він пройшов обговорення із бізнес-асоціаціями, експертами, представниками як громадського сектору, так і АРМА.
Його ухвалення допоможе зробити процес управління арештованим майном більш ефективним та цивілізованим, та упередити зловживання у сфері управління активами. Гарні новини і в тому, що із 18 травня Верховна Рада може почати працювати у звичайному пленарному режимі, а це означає, що законопроект буде розглянутий достатньо швидко.
