Реформа Антимонопольного комітету України обговорюється на різних рівнях протягом більш ніж десяти років. Тільки за останній рік щодо цього зареєстровано три законопроєкти, якими пропонуються різні моделі. Крім цього, чекають свого розгляду у другому читанні законопроєкти, внесені до парламенту депутатами попереднього скликання. Незалежно від обраної моделі та напряму реформування Комітету, пропозиції в проєктах законів мають узгоджуватись та не суперечити Конституції України.

Висновки Головного науково-експертного управління ВРУ та Комітету ВРУ з питань правової політики свідчать протилежне - окремі положення законопроєктів  № 2730 та  № 2730-2 щодо конкуренційно-антимонопольної реформи не відповідають Основному Закону. Давайте розглянемо аргументи. 

Щорічне заслуховування звіту АМКУ на пленарному засіданні парламенту та голови за його зверненням. 

Запропоновані зміни до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі – Закон) передбачають щорічне заслуховування звіту Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України, за результатом чого приймається постанова з оцінкою його діяльності. Крім цього, ВРУ заслуховує голову Комітету як з власної ініціативи, так і за зверненням голови Комітету. Тобто, окрім лише подання щорічного звіту Комітету до ВРУ та заслуховування голови Комітету на вимогу ВРУ, як передбачено чинною редакцією Закону, передбачається обов’язковість представлення звіту роботи Комітету з оцінкою його діяльності. Однак, стаття 85 Конституції України не містить таких повноважень Верховної Ради України як щорічне заслуховування звіту Комітету та заслуховування голови саме за його зверненням. Відповідні зміни до Основного Закону не пропонуються. 

Разом з тим, запропонована норма, у разі одночасного внесення змін до Конституції України, матиме позитивний ефект та сприятиме налагодженню комунікації між парламентом та АМКУ для спільного подолання конкурентних викликів. Також потребує уточнення механізм реалізації парламентського контролю через так звану оцінку діяльності АМКУ задля мінімізації впливу на цей процес суб’єктивних факторів, та визначення можливих наслідків такої оцінки. 

Порядок обрання та призначення посадовців до Органу оскарження АМКУ у сфері публічних закупівель.

Законом пропонується створити новий орган - Комісія (Комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка замінить сьогоднішню Колегію. Передбачається, що Комісія буде складатись з уповноважених з розгляду скарг, яких у кількості семи осіб будуть обирати за конкурсом (№2730), та в подальшому президент України за поданням прем’єр-міністра України призначатиме їх строком до трьох років. Однак, призначення уповноважених  з розгляду скарг не є повноваженням президента України згідно з Конституцією, відповідно порядок формування Комісії протирічить Основному Закону.

Однак у разі одночасного внесення змін до Конституції, зазначене дозволить вирішити назріле питання перевантаження АМКУ та здатне забезпечити належну роботу Комітету, як органу оскарження. При цьому потребують уточнення повноваження щодо порядку формування конкурсної комісії з обрання кандидатур таких Уповноважених, строку їх повноважень та підстав для звільнення задля забезпечення гарантій незалежності та неупередженості.

Також потребує узгодження і з іншими чинними Законами порядок призначення посадовців до Комісії до порядок її роботи, що пропонується проєктом Закону. 

Порядок призначення голови та державних уповноважених Комітету.

Конкурсний відбір. Згідно з проєктом Закону № 2730 пропонується призначати голову Комітету та державних уповноважених за результатами відкритого конкурсного відбору. Він буде проводитись конкурсною комісією, склад якої формується пропорційно представниками президента, уряду та парламенту. Однак, до повноважень президента, уряду та парламенту, які визначені Конституцією та є вичерпними, це не віднесено. 

Разом з тим, запровадження конкурсного відбору керівників органу влади відповідає загальним сучасним підходам адміністративних перетворень та сприятиме підсиленню незалежності АМКУ. Однак, для цього необхідним є внесення змін до Основного Закону та дотримання при цьому принципів прозорості та об’єктивності критеріїв до кандидатів, відкритості процесу відбору та уникнення політизації процесу призначення членів конкурентного відомства через запропонований квотний принцип формування конкурсної комісії. 

Призначення ВРУ державних уповноважених. Як передбачається проєктом Закону, призначення голови Комітету, державних уповноважених здійснюватиме ВРУ за поданням президента з числа відібраних конкурсною комісією кандидатів з розрахунку дві особи на одну посаду. Проте згідно з пунктом 12 статті 85 Конституції до повноважень ВРУ віднесено призначення лише голови Комітету. Відповідно, наділення парламенту додатковими повноваженнями стосовно призначення державних уповноважених суперечитиме Конституції. 

При цьому за умови внесення змін до Основного Закону, вважаємо, що такі зміни позитивно відобразяться на незалежності АМКУ. Більш того до 2000 року саме парламент призначав членів Комітету за поданням голови.   

Створення спеціалізованого суду у сфері конкуренції.

Так, проєктами Законів пропонується створити спеціалізований суд з розгляду справ щодо захисту економічної конкуренції шляхом надання відповідних функцій Вищому суду з питань інтелектуальної власності. Відповідні зміни запропоновано внести до статті 20 Господарського процесуального кодексу. При цьому, як зазначає у висновку Головне науково-експертне управління ВРУ, згідно зі статтею 125 Конституції суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Тому, запропоновані проєктами Законів зміни в частині створення спеціалізованого суд з розгляду справ щодо захисту економічної конкуренції шляхом надання відповідних функцій Вищому суду з питань інтелектуальної власності не відповідають вимогам Конституції.

Створення спеціалізованого суду з розгляду справ про порушення у сфері конкуренції або окремої колегії у вже існуючому суді є хорошою ідеєю, оскільки вирішення спорів у такій специфічній та насправді широкій сфері, як конкурентне законодавство, потребує наявності у суддів спеціальних знань. Однак, процес створення спеціалізованого суду потребує значного часу, коштів, та обов’язкового внесення змін до Основного Закону.  

Сподіваємось, що зазначені у висновках Головного науково-експертного управління ВРУ та Комітету ВРУ з питань правової політики зауваження до проєктів Законів обов’язково будуть розглянуті народними депутатами, в результаті чого будуть запропоновані норми, реалізація яких матиме наслідком  дійсно ефективну реформу АМКУ. Адже зміна порядку формування та роботи конкурентного відомства у неконституційний спосіб зробить його ще більш вразливим до впливу з боку наділених владою монополістів, а значить ще менш дієвим у боротьбі з конкурентними порушеннями.