Більшість українців нарікають на державу, перекладаючи причину всіх бід на владу. Говорячи про корупцію і безвідповідальність ми забуваємо, що держава починається з кожного з нас і кожен з нас додає свою часку безвідповідальності у наше суспільство.

Для суспільства стало нормою віддячити слюсарю ЖЕКу пляшкою оковитої або навіть грошима , а районному лікарю занести подяку у вигляді коробки цукерок.  Це і є шляхом безвідповідальності і корупції. Коли навіть діти змалечку розуміють вислів «як не помажеш – то й не поїдеш».  Саме тому безвідповідальність і корупція починається не у високих київських кабінетах, а у глибоких селах і маленьких містах. Безумовним є й той факт, що маленькі зарплати, особливо в бюджетній сфері, змушують людей заглядати у кишені до громадян. Втім перший крок частіше за все роблять самі громадяни легко даючи спочатку шоколадку, потім 20 гривень, а потім і великі хабарі, не усвідомлюючи всю хибність такої суспільної конструкції. Дивує ще й те, що наші громадяни звикли так вирішувати свої питання тільки вдома в Україні, бо виїжджаючи на заробітки за кордон навіть до не дуже розвинених країн наші стають законослухняними і ввічливими членами чужих суспільств. Чому так? Адже це наша країна і наша держава і кожен з нас за неї несе відповідальність як за свій дім, у якому господарює.

Верховна Рада Україна сьомого квітня цього року прийняла Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції», який було запропоновано Президентом України Віктором Януковичем. Як відомо, пакет антикорупційних законів, які повинні були вступити в дію з 01.01.2011 року, до якиз зокрема належать: Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції » був скасований. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» набирає чинності 1 липня 2011 року, крім статті 12 «Фінансовий контроль», яка набирає чинності з 1 січня 2012 року. Однією з основних переваг цього закону, хоча безумовно є й низка недоліків, є те, що це й закон поширюється не лише на держслужбовців, які є суб’єктами державної влади і місцевого самоврядування, а й на юридичних і фізичних осіб. Саме тому наступного разу даючи навіть маленьку шоколадку працівнику, який виконує свою роботу на своєму місці, не кажучи вже про хабар працівнику ЖЕКу чи ДАІ, ви порушуєте закон і можете нести відповідальність. А армія держслужбовців раз і назавжди має усвідомити те, що вони служать державі і кожній простій людині.  

Допомагаючи один одному нам буде легше й державу будувати всім разом, кожному на своєму місці.

З нами Бог,
Юрій Гусєв