За період економічних реформ, які тривають в Індії з 1991 року, Індія здобула значних успіхів у розвитку економіки та просування експорту на зовнішніх ринках. Середній щорічний приріст ВВП Індії у 90-х роках минулого сторіччя склав більш ніж 5 %. У 2009 році ВВП по паритету купівельної спроможності (далі - ПКС) Індії склав 3,55 трильйони доларів США. Відповідно до прогнозів Уряду Індії до 2020 року Індія за розмірами ВВП по ПКС вийде на третє місце у світі після економік Китаю та США.

Протягом реформування економіки Індія пройшла кілька етапів розвитку. Першим етапом було формування так званої з мішаної” економіки з переважним розвитком державного сектору. Після цього Індія впроваджувала концепція “керованого капіталізму” з подальшим посиленням ролі держави в економіці. Наразі в Індії триває період реформування економіки.

Під час першого етапу реформування приватний капітал значно розширив свої позиції, і вже в 1996 році частка приватного сектору у ВВП, яка у 1981 році складала 41%, збільшилась до 75 %. Відбулось реформування системи ліцензування та видачі дозволів. Поступово зменшувалась кількість ліцензій, надавались преференції для національних та іноземних інвесторів.

За час проведення реформ з 1991 року створюються механізми чіткого державного регулювання, які дозволяють зберігати контроль держави над макроекономічними процесами, що відбуваються в країні. Реформування проводиться поетапно і не переривається у випадку зміни влади.

Індія має чіткі механізми захисту внутрішнього ринку, у той же час Індія є членом СОТ і має договори щодо зони вільної торгівлі (далі - ЗВТ) з більшістю сусідніх країн, а також з Асоціацією держав південно-східної Азії (далі - ASEAN). Наразі, як і в Україні, тривають переговори Уряду Індії з Європейським Союзом щодо укладання Угоди щодо ЗВТ. Варто окремо зазначити, що під час переговорів з СОТ, Уряд Індії отримав 7 років пільгового періоду, протягом якого поступово знімались обмеження на імпорт та знижувались високі тарифи. У цьому сенсі досвід Індії може бути корисним для України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладання договору щодо ЗВТ.

Окремо варто підкреслити, що розвинені країни спонукають Індію до прискорення лібералізації, прискорення приватизації та зменшення державних видатків. Наприклад, Уряд США вимагає від Індії зміни патентного законодавства, а ЄС зняття бар’єрів щодо ввезення на територію Індії деяких споживчих товарів. Втім Делі керується виключно національними інтересами та розвиває взаємовигідне співробітництво з країнами, що розвиваються, у тому числі у рамках Південно-Південного співробітництва.

Починаючи з 2004 року різко зростали обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку Індії, які в 2008 вже склали 42 млрд. доларів США. Уряд Індії надає перевагу купівлі технологій задля розвитку імпортозаміщення. В той самий час, представники бізнес-асоціацій Індії виражають зацікавленість у інвестуванні в фармацевтичну галузь України та сектор ІТ.

І все це дуже корисні уроки для України!

p.s. а ще в день Святого Валентина я на стовпі в Нью-Делі побачив дитячий малюнок індійського прапору з написом «I LOVE INDIA». Це найкраща валентинка для своєї улюбленої країни.