В Україні пройшли чергові вибори – вибори Президента. Міжнародні спостерігачі вже встигли заявити про те, що це чи не найдемократичніші вибори, за всі часи незалежної України. Чекаємо рішення судів. Непростий вибір зробила наша країна. Вибір, з яким прийдеться жити найближчі рокі. Вибір,який може багато чого змінити в житті нашої країни. Хочеться вірити лише на краще, втім я мав багато очікувань і в 2005 році.В той самий час, я все ще вірю в те, що дуже багато в житті нашої країни залежить від кожного з нас. І тут не варто покладатись лише на президента, що має здебільшого представницькі функції, чи на діючий Уряд, який працює і докладає багато зусиль для виходу з кризи та економічного розвитку і показники початку 2010 року красномовно свідчать про це. Країну будує не президент - країну будують пенсіонери, обираючи голів своїх міст і сіл, прості робітники, випускаючи якісну українську продукцію на внутрішній ринок і на експорт, студенти, формуючи ідеологію нового покоління.

Країну формує кожен, для кого Україна - ц рідна земля. Це наша країна, це – Моя Україна. Я хочу, щоб тут народжувались і жили мої діти, я хочу, щоб вони саме тут закохувались і народжували онуків. Це найкраща країна в світі. Я це кажу маючи досвід подорожування більш ніж 20-ма країнами світу! Україна – наш рідний край, наш отчий дім. В цьому домі не завжди прибирають вулиці від льоду і не завжди вітаються з посмішкою на вустах, але це наш дім і я не хочу, щоб у цьому домі хазяйнували чужі люди. Втім, я розумію, що від заходу до сходу наш дім потребує євроремонту. І якщо ми не зробимо цей євроремонт всі разом і найближчим часом, то нас очікують холодні зими без опалення і крах системи житлового господарства.  Ми самі можемо багато чого зробити разом. Або, перефразовуючи відому фразу, можна сказати, на Президента покладайся, а сам не підводь. І  це є відповідальність мого особистого вибору.

15 лютого у православних християн почався Великий піст. Час духовного і тілесного очищення, шлях, який веде до Воскресіння Христового, шлях, який наближує нас до Бога. 40 днів посту для кожного дарують можливість подумати про те, що об’єднує, про те, що дарує радість, подумати по вічне. Можливо для когось це буде суворий піст зі значним обмеженням в їжі, а хтось просто у неділю зранку піде до церкви і щиро помолиться Богу. Піст – це ще один шанс на краще для кожного з нас. Шанс на краще життя. Давайте спробуємо в дні Святого Великого Посту більше уваги і турботи приділяти один одному і все обов’язково буде добре.

З нами Бог!

Юрій Гусєв

Відключити
выборы