Понад 14 млрд євро – саме стільки проекти державно-приватного партнерства принесли країнам ЄС в 2017 році. На таку суму в Євросоюзі укладено більше 40 договорів ДПП, в тому числі концесійних. Найбільше коштів залучають проекти в транспортній інфраструктурі (порти, дороги, аеропорти), житлово-комунальному господарстві (водо- і теплопостачання), сфері охорони здоров’я (медичні заклади нового покоління). Великий обсяг інвестицій – це результат ефективних галузевих законів, що працюють в Європі. Україна перейняла найкращі практики звідти і зараз знаходиться за крок до того, аби змусити власне концесійне законодавство нарешті запрацювати і розблокувати можливості для приватного капіталу.

Закон про концесії №8125 готується до винесення на голосування в другому парламентському читанні. Після успішного першого читання, коли свої голоси за нього віддали 240 депутатів, депутатами було внесено чимало пропозицій. У тексті до другого читання пропонується врахувати всі ключові зауваження та коментарі з боку стейкхолдерів, в тому числі великого бізнесу. Законопроект вже отримав підтримку міжнародних фінансових організацій (ЄБРР та МФК) і бізнес-асоціацій, і тепер він потребує підтримки парламентарів. Ось що про нього потрібно знати.

Перш за все, законопроектом пропонується гарантувати залишення майна в державній власності. Ця ключова норма була від початку і має залишитися в документі. Концесіонер розбудовує інфраструктуру об’єкту, будує її нові елементи, інвестує в модернізацію, але як тільки термін дії договору спливає, все майно повертається у власність держави. Тому твердження про те, що концесія – це нібито тіньова приватизація, є хибним.

До другого читання пропонується врахувати значну кількість  зауважень народних депутатів, в тому числі щодо земельних питань, сфер застосування концесій та конкурсних процедур на відбір концесіонерів. 

Законопроект передбачає визначення концесіонерів лише за прозорим конкурсом. Норму про можливість договорів на основі прямих переговорів, яка викликала бурхливу критику, хоча часто застосовується в інших країнах, пропонується виключити, тож під час відбіркової процедури концесієдавець (сторона держави) має забезпечити всім учасникам конкурсу відкритість, рівність та відсутність дискримінації.

Відключити

Крім того, в поточній версії проекту закону скорочено перелік сфер застосування концесій виключно тими сферами, щодо яких є значний інтерес з боку інвесторів або з доку місцевих громад щодо залучення приватного партнера. При цьому стратегічні об’єкти він містить чимало перспектив для проектів ДПП в інфраструктурі та ЖКГ (лише в «Київенерго» рівень зношеності інфраструктури вже сягнув критичного рівня в 70%, тож інвестиції потрібні галузі вже на вчора). Тож, найімовірніше, перші концесії будуть реалізовані в портах Ольвія і Херсон, доріг, проекти в сфері побутових відходів, в регіональних операторах тепло- і водопостачання.   

Через концесії Україна зможе залучити мільярдні інвестиції в транспортну інфраструктуру. Новий закон, який захищає інтереси і держави, і інвесторів, стане справжньою точкою росту для економіки. Все просто: інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей. Залишається ці можливості по-справжньому відкрити.

Главное сайт