Демократичний цивільний контроль над ЗСУ - важливий етап реформ в армії
Впровадження демократичного цивільного контролю над Збройними силами України - важливий етап формування сектору оборони
В рамках реформування сектору оборони та безпеки в Україні триває процес запуску ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України. У переліку наявних досягнень можна відзначити: створення державних і громадських інституцій, які виконують функції контролю, забезпечення нормативно-правового регулювання цієї сфери; втілення в життя принципу деполітизації силових структур; розмежування повноважень між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України; збільшення відкритості ЗСУ для суспільства, засобів масової інформації тощо.
На сьогодні можна стверджувати про різнопланову практику реалізації заходів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та оборони держави.
Зокрема, з метою своєчасного, повного і достовірного інформування органів державної влади і суспільства про діяльність ЗСУ передбачається звітність Міністра оборони України перед Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, регулярні зустрічі керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ з представниками засобів масової інформації, особовим складом ЗСУ та членами їхніх сімей.
Громадяни України беруть участь у здійсненні громадського контролю над ЗСУ як через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, так і особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представника у справах захисту прав військовослужбовців або в інший державний орган в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян».
Громадським організаціям, зареєстрованим в установленому порядку, гарантується відповідно до Конституції України, цього Закону та статутними положеннями можливість:
запитувати та одержувати в установленому порядку від органів державної влади (органів військового управління) інформацію (що не містить державної таємниці) з питань діяльності ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронної діяльності;
проводити наукові дослідження з проблематики військового будівництва, оборони, забезпечення національної безпеки країни, проводити публічне обговорення їхніх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів тощо;
проводити громадську експертизу проектів нормативних документів, надавати свої висновки і пропозиції відповідним державним органам для подальшого врахування у ході реформування сектору безпеки та оборони;
брати участь в громадських дискусіях та парламентських слуханнях з питань реформування і діяльності ЗСУ, інших ланок сектору безпеки та оборони держави тощо;
знайомитися з умовами служби, життя і побуту військовослужбовців;
через суб'єктів права законодавчої ініціативи виступати із законодавчими ініціативами в галузі військового будівництва.
Засоби масової інформації, висвітлюючи проблеми у сфері національної безпеки і оборони, боротьби зі злочинністю, на основі об'єктивної інформації про службу, життя і побут військовослужбовців, процеси, що відбуваються в армійському середовищі, формують громадську думку, сприяють підвищенню престижу військової служби, зміцненню довіри суспільства до ЗСУ.
Із метою систематичного інформування громадськості про діяльність сектору безпеки та оборони, наявні проблеми в цій сфері та способи їх вирішення, відповідні органи державної влади і військового управління періодично, проводять прес-конференції, розміщують на ресурсах Інтернету і оновлюють відповідні матеріали.
З урахуванням принципів формування системи демократичного цивільного контролю над сектором безпеки в країнах НАТО, а також відповідних рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи, потрібно подальше вдосконалення законодавства з питань нацбезпеки та оборони і підвищення ефективності планування, координації і контролю за діяльністю відповідних інституцій.
p.s. цей текст є частиною дослідження, яке зроблено на замовлення Офісу фінансового та економічного аналізу Верховної Ради України для народних депутатів України.
