Здоров ’ янаших дітей – це без перебільшення питання національної безпеки країни. Відздатності держави подбати про молоде покоління залежить її майбутнє, здатністьпродукувати нові ідеї й технології, бути конкурентоздатними на глобальномуринку й, врешті-решт, стати сильною впливовою країною.
Такі цілі у нас декларуються, аде не завжди справи йдуть за словами. Тисячідітей в Україні хворіють на вади серця, часто це вроджена хвороба й зарадити їйможна, здійснивши операцію в дитячому віці. А якщо зволікати, то серце всечастіше даватиме збої і рано чи пізно це становитиме загрозу для життя. Передбатьками постає кілька альтернатив. Провести традиційну полосну операцію, колидитині розріжуть грудну клітку, зупинять на деякий час серце, підключать доштучної системи кровообігу. Другий варіант встановити сучасний імплант оклюдер.Він являє собою два диска зі сплаву елементів титану та нікелю, його запускаютьпо судинам до серця через невеликі розрізи на стегні. Одинз його дисків розташовується в лівому передсерді, другий - у правому . Таким чином усувають дефект міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки . А найголовніше – ця процедура не травмує дитячийорганізм і буквально за день-два пацієнта виписують з лікарні. В подальшомудитина повноцінно живе здоровим життям та не згадує про хворобу.
Практика встановлення оклюдерів у світі розповсюджена вже два десятиліття.В Україні теж є фахівці, які вміють робити такі хірургічні втручання. Проте, вбатьків хворих дітей часто не вистачає коштів щоб придбати недешевий імплант –він коштує до 100 тис. грн. Держава централізовано не закуповує оклюдери вдостатній кількості. Тому батькам доводиться або звертатися до благодійнихфондів, або відмовлятись від операції.
Самоусунення держави від процесу забезпечення хворих на вади серця дітейоклюдерами може мати далекоглядні негативні наслідки. Вже сьогодні 20 тис.дітей потребують їх встановлення і щорічно додається ще по 2 тисячі. Вониприречені на страждання та суттєве зниження якості життя. Ми перетворюємося набезнадійно хвору націю, а це в перспективі загрожує її існуванню.
Чи є вихід з цієї пастки? Вже кілька років поспіль група волонтерів та небайдужих людей збираються разом і проводять спільні заходи зі збору коштів на закупівлю оклюдерів для дітей. Минулого грудня під час благодійної вечері в Києві на платформі Української Біржі Благодійності було зібрано 2 393 306 грн. , які дозволили врятувати серця 32 діткам, у тому числі сину учасника АТО.
Наразі потрібне вольове рішення Уряду прозакупівлю хоча б 2 тисяч оклюдерів в рік за державний кошт. Сума в 103 млн. грн., яка для цього потрібна, цілкомпідйомна для бюджету. Для цього слід включити пункт про купівлю імплантів довідповідної урядової програми та передбачити фінансування.
Разом з багатьма однодумцями закликаю ухвалититаке єдино правильне рішення. Ми не маємо морального права нехтувати нашимидітьми та залишати їх сам на сам з бідою. І справа не лише в простій істині, щочужих дітей не буває, а в тому, що країна, яка вчасно не дбає про своємайбутнє, втрачає його. Сьогодні ще не пізно скоригувати політику та зробитикрок назустріч тисячам українських дітей хворих на вади серця.