"Коли ми діждемося Вашингтона" або якими мають бути батьки-засновники?

Продовжуючи відкриту дискусію на тему справжнього лідерства, неефективних пострадянських інституцій та батьків-засновників для нової сучасної європейської Української Держави хочу звернути свою і вашу увагу на видатну постать людини-державника, 16-го Президента США, який очолював країну під час громадянської війни в Америці. Це блог про Авраама Лінкольна!

Відомо, що Лінкольн народився в родині бідного фермера, працював землеміром, комірником, лісорубом, поштовим службовцем, навіть воював з індіанцями, врешті став досить успішним юристом та адвокатом, зробив політичну кар’єру, починаючи з депутата Законодавчих зборів штату Іллінойс, куди його обрали в 1834 році за списками партії вігів, і завершуючи свою службу Батьківщині та життя на посаді Президента США.

Авраам Лінкольн став одним з ініціаторів та засновників Республіканської партії США і першим Президентом, хто представляв республіканців в Білому Домі. Саме Лінкольн сказав відому фразу: “Держава народу і для народу”, саме Абраам перемагав своїх ворогів, перетворюючи їх на друзів, а служіння державі та народу ставив вище будь-яких інших інтересів.

16-й Президент США нерадемно є легендарною особистістю, який відмінив рабство в Америці і обличчя якого, викарбувано в Горі Рашмор поряд з Джорджем Вашингтоном, Томасом Джефферсоном та Теодором Рузвельтом.

Президент Лінкольн в 1864 році був вдруге обраний на виборах, отримавши перемогу з різницею в 10% над генералом Мак-Кленаноном. Він врятував країну від розпаду, перемогу в Громадянській війні здобули Північні штати, очолювані ним, і це стало важливим етапом в розбудові Сполучених Штатів.

Важливі факти з життя Лінкольна свідчать про те, що саме у роки його президентства було побудовано трансконтинентальну залізницю, яка об’єднала Схід і тоді ще дикий Захід, була реалізована земельна реформа і створена Секретна Служба США.

Лінкольн мав якості справжнього лідера, який дослуховувався до думок інших, але відповідальність за прийняті рішення брав на себе, він делегував повноваження і створював нові ефективні інститути влади, він поєднував сміливість з холодним розумом!

Якщо порівняти тодішнє рабство з сучасною корупцією, то ситуація в США в 70-х роках ХІХ століття та в Україні зараз, яка супроводжується війною, боротьбою за сфери впливу та політичним популізмом, дуже схожі. Це ще раз переконує особисто мене в тому, що нам потрібні реальні реформи та ефективні інститути влади, нові партії та справжні лідери-державники, і, відповідаючи на запит Тараса Шевченка з його твору “Юродивий” про те “Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?», я хочу взяти на себе сміливість і відповісти – ніколи! Сучасній Українській Державі потрібні свої герої та справжні лідери – нові лінкольни, і я точно знаю, що вони є серед нас!