Цинізм – такадорога, ставши на яку, людина йде до кінця, навіть якщо її дії в оточуючих вженічого крім іронії не викликають. Саме це спало на думку у зв’язку зі спробою11 депутатів з фракції “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко зареєструвати впарламенті проект постанови про відставку Уряду.

Нагадаю сутьсправи. Після потужного бомбардування уже обридлим словоблудством, лідер“Батьківщини” вирішила продемонструвати, що вона здатна на щось більше, ніжслова. 10 лютого ввечері разом з соратниками вона подала до секретаріатуВерховної Ради проект постанови про відставку Уряду Володимира Гройсмана.Розрахунок був до непристойності простим: кінець робочого дня та наступаючівихідні присплять пильність працівників секретаріату й вони пропустять цю“фільчину грамоту” до розгляду в сесійному залі.

В результаті“Батьківшина” сама себе переграла. Постанову так і не зареєстрували й цілкомзаконно: лише в квітні спливає річний імунітет уряду, який відведений йому дляреалізації його програми дій. Юлія Тимошенко це чудово розуміла, але позиція “араптом вийде” переважила. До того ж в неї тепер є привід кричати про нову“зраду”.

Від подібнихпотуг стає одночасно сумно та смішно. Сумно, адже лідер загальнонаціональноїполітичної сили готовий розміняти національні цінності на мідяки політичногокапіталу. Смішно тому, що “Батьківшина” робить це так незграбно, що навіть людинеобізнані розуміють її справжню мету. А мета полягає в дестабілізації ситуаціїв країні заради нарощування рейтингу.

Не секрет, щоЮлія Тимошенко – це політик конфлікту, який є для неї поживним середовищем.Тактику провокації вона сповідує вже десятиліттями, але сьогодні в умовах війнитакі дії особливо небезпечні для України. Держава оговтується після страшноїкризи, вперше за кілька років вже чотири квартали поспіль ВВП росте, а вминулому році він вийшов на показник приросту в 1,7%. При цьому Урядобґрунтовано піднімає рівень соціальних стандартів: подвоєння мінімальної зарплати,збільшення оплати праці для лікарів та вчителів, підвищення пенсій. Післядовгої зими ми переживаємо відлигу, яка вже завтра зміниться теплою весною.Здається, що усі конструктивні сили мали б єднатися та спільною працеюнаближати цю весну. Такою є державницька логіка, але у “Батьківщини” та їїлідера зовсім інше мислення. Для них збереження рейтингу понад усе. Тому ЮліяТимошенко бажає змінити тенденцію розвитку економіки України на кризовий тренд.Впливати на макроекономічні показники вона напряму не може, але здатнанагнітати істерію в медіа, щоб повалити Уряд.

Та все це було бнабагато небезпечніше для України, якби такі ганебні речі не творили цілковитобездарно. На рахунку “Батьківщини” цілий віз “перемог”, результат яких це лишекороткочасний гамір у ЗМІ. Згадаймо хоча б наміри змінити Конституцію, знизитикомунальні тарифи, або ж оголошення своїм лідером Надії Савченко. Усе цескінчилось грандіозним пшиком та репутаційними втратами для партії.

Отримавши“відкоша” від секретаріату парламенту, представники “Батьківщини”переорієнтувались й заявили, що тепер будуть домагатися визнання недійснимголосування за уряд Гройсмана майже річної давнини. З таким успіхом вони можутьвимагати анулювання усіх голосувань за прем’єрів, починаючи з 1991 року, включноіз наділенням владою самої Юлії Тимошенко. Подібна ініціатива – вершинаполітичного цинізму змішаного з непрофесійністю. Відсутність політичної кризидля “Батьківщини” не перешкода, якщо її немає, то вона обов’язково її вигадає.В будь-якому випадку, цю “глибокодумну” ініціативу чекає доля попередніхдемаршів Тимошенко та її команди.

Резюмуючиінформацію про цю бурю у склянці води, приходимо до наступних висновків:

-         Курсуряду Володимира Гройсмана є вірним та розрахованим на реальне зростаннядобробуту людей.

-         Деякимполітикам це категорично не подобається й вони готові жертвувати інтересамидержави заради своїх рейтингів.

-         Атаки“Батьківщини” на уряд є незграбними й ґрунтуються на ігноруванні чинногозаконодавства, а тому приречені на провал.

-         Трендрозвитку буде збереженим та розвинутим, економіка України продовжить рухатисьпо висхідній лінії, а отже підвищуватимуться соціальні стандарти та зарплати.