На днях, пізно ввечері, міліція жорстокопобила українських патріотів, які влаштували пікет проти виступу якоїсьпроросійської співачки. Хоча ситуація цього аж ніяк не вимагала, міліція першоюрозпочала бійку, почавши виривати український прапор у патріотів, при цьомуміліціонери ображали активістів, обзиваючи їх "укропами" та«бандерівцями». Крім усього іншого, вони порушили закон, коли били беззахиснихлюдей палицями по голові та інших заборонених місцях , а також тих хто лежа в на земл і.
З цього локального інциденту випливає декільказначних сумних висновків.
По-перше , очевидне, що розперезаність одеської міліціїє наслідком непокараності міліцейського "безпределу" на Майдані тавідсутності люстрації. Шість місяців тому міліція брутально розправилася зєвромайданівцями, що надало поштовх до Революції Гідності, у якій тисячі українців булискалічені та побиті, а більше 120 людей було вбито. Досі не покарані не лише тіз міліціонерів хто збирав і охороняв тітушок, не лише ті, хто палицями,пластиковими і гумовими кулями та світлошумовими гранатами калічив громадян,але й ті, хто вбивав. Злочин має бути покараним не заради помсти чи черезненависть, а для запобігання майбутнім злочинам. Вчорашні події в Одесі довелиправдивість цієї тези.
По-друге , якби ці міліціонери пройшли перевихованнячерез перебування пліч-о-пліч із справжніми патріотами в зоні АТО, вони бніколи не дозволили собі ставитися таким чином до мирних учасників патріотичноїакції. Вчора ж ми бачили десятки тилових "героїв" в бронежилетах,шоломах, в повній екіпіровці з палицями в руках, які розлючено кидалися набеззбройних, беззахисних людей так, як вони мали би кидатися на терористів завтоматами. Але такої рішучості в одеської міліції чомусь не було рівно 2місяці тому – 2 травня, коли в Одесісепаратисті розстрілювали з-за спин тих же самих одеських міліціонерів тих жесамих одеських патріотів.
Обурює, що у важку годину, коли держава оголосилатретю хвилю мобілізації і закликає до захисту Вітчизни патріотів, їх в цей часображає і лупцює зрадлива міліція. А чому ж самі міліціонери не на війні, адже людейв міліцейських погонах в Україні 375 тисяч – і цього більш ніж достатньо що бшвидко закінчити АТО! Країна вклала величезні кошти в бойову підготовкуміліціонерів, одягає їх, екіпірує, озброює, платить їм зарплатню, надаєсоцзахист – але йдуть в бій і гинуть чомусь не вони, а побитіперед тим цією ж міліцією програмісти, офісні працівники, фермери, робітники, якісплачують податки для утримання тієї ж міліції…
Так, наша доблесна міліція також приймає участь вАТО і є реальні приклади героїзму, патріотизму і сили духу працівників МВД, алев Одесі, як і в інших містах і селах, внеї мабуть знайшлися набагато важливіші справи ніж війна… Дуже влучно про такуситуацію сказав наш Президент Петро Порошенко: « Тому що, коли вони повинні займатися тим, для чого створені, захищатимир і спокій громадян, вони на це не вчилися, вони на це не підписувалися».
По-третє , одеський випадок засвідчив, що в міліції такі не розпочався процес реформування. Вчора ми побачили ту ж саму міліцію що й30 листопада на Майдані. На превеликий жаль, за 5 місяців новий Уряд так і неспромігся показати хоча б концепцію реформування міліції, хоча б пояснити вяких напрямках буде відбуватися реформування – наприклад, перетворення вполіцію по "грузинському" сценарію. Суспільство вже давно мало битаку концепцію обговорювати, але її й досі немає – і це говорить про те, щореформи міліції найближчим часом не буде – ось найсумніший висновок зучорашньої події.
Відсутність змін у міліції спричинює неповагуі недовіру до влади. Неквапливість, неготовність або небажання владиреформувати міліцію побічно свідчить про її небажання здійснення демократичнихзмін. Таким чином відбувається дискредитація ідеї реформ та демократії, тобтопрагнень Майдану – і це породжує в суспільстві розгубленість, розчарування тазневіру. Заспокоює, що необхідність якнайшвидшого реформування міліції розумієнаш Президент, який проте застерігає, що вона не може сама себе реформувати. Ітому ми всі маємо допомагати і вимагати і від Президента, і від Уряду, і відміліції невідкладної люстрації, нових облич і закону про поліцію.
Отже, одеський інцидент спричинив єдинийпозитивний наслідок – суспільство остаточно переконалося, що злочини міліціїмають бути покараними, а сама міліція негайно реформованою.