Розслідування подій на Майдані є показником нашої правової культури

Розслідування подій на Майдані, врезультаті яких загинуло більше ста людей, все більше скидається нарозслідування справи Гонгадзе. До такого порівняння мене навели постійнінагадування про цю справу з боку наших західних партнерів. Ось нещодавноПрезиденту України в Страсбурзі нагадали про необхідність відновленняміжнародного розслідування Ради Європи для забезпечення об'єктивногорозслідування подій, які сталися на Майдані 18-20 лютого. Ось AmnestyInternational зазначає, що розслідування побиття і вбивства мітингувальниківпід час подій на Майдані майже не просувається і результатів розслідуваннявищевказаних справ досі немає. Ось Рада ООН з прав людини закликає українськекерівництво розслідувати факти порушення прав людини під час протестів наМайдані взимку 2014. Ось делегація Міжнародної федерації за права людининагадує Генпрокуратурі, що всі винні особи, причетні до скоєння цих злочинів,повинні понести передбачене законом покарання.

 Так само Захід неодноразово звертався доукраїнського керівництва з вимогою прискорити розслідування вбивства журналістаГонгадзе. 

 Про необхідність розслідувати цірезонансні справи до кінця Захід так наполегливо згадує не лише через їх святезахідне переконання в тому, що законність і справедливість повиннівосторжествувати, і не лише заради захисту прав постраждалих осіб.

 Для Заходу об'єктивне розслідування цихсправ є індикатором розвитку і зрілості нашого суспільства, наочним показникомрівня захисту цивільних прав в Україні, сигналом чи можна мати з нами серйозністосунки. По цих справах Захід стежить чи відбуваються у нас демократичнізміни, вони допомагають йому робити висновки чи справедливі в нас правоохоронната судова системи – отже, чи будуть в Україні захищені західний бізнес ікапітали. 

 Ці справи характеризують щирість іправдивість наших високих посадовців, показують ціну їх обіцянок, і даютьзрозуміти чи можна їм вірити і чи готова влада до здійснення реформ. Вони є нелише показником нашої правової культури і готовності України до членства вєвропейському співтовариства, але й ознакою нашої цивілізованості. Не може бутицивілізованою країна, в якій відсутній належний правопорядок, не забезпеченісвобода і безпека особи та захист її приватної власності. 

 Своєю увагою до цих справ західнеспівтовариство також підштовхує нас до демократичних змін, до забезпеченнясправедливого судочинства і захисту прав людей. Західні країни пройшли довгийшлях розвитку – і з позицій свого досвіду вони ніби підказують нам, щосоціальна стабільність в країні, впевненість українців у непорушності своїхсоціальних прав і свобод неможливі без непорушної законності. 

 Врешті-решт, Помаранчева революція неспричинила позитивних змін через те, що не було прискорене розслідування справиГонгадзе і не покарані винні в інших злочинах, тобто бандити не опинилися втюрмах. Сьогодні ми не маємо права повторювати своїх помилок - і тому миповинні встановити та притягнути до відповідальності виконавців і організаторівзлочинів, що були вчинені в період масових акцій протестів. 

 Ця справа є надзвичайно важливою дляочищення і політичного, і правоохоронного, і бізнесового середовища в Україні,і необхідною для того, щоб країна зробила крок вперед. Втім, час спливає, а мидосі не знаємо хто направляв зброю проти власного народу і хто давав команду їїзастосувати. З органів прокуратури надходить суперечлива інформація, міліціяпоїхала в зону АТО, а судді не винесли жодного вироку за подіями наМайдані. 

 Однак, найголовніша проблема навіть не втому що злочинці залишаються безкарними. Найжахливішим є те, що нехтуваннязаконністю та правовий нігілізм породжують неповагу і недовіру до влади."Повільність" української влади в розслідуванні – це насправдіповільність у здійсненні демократичних змін та неготовність до здійсненняреформ. До чого ця повільність призводить – ми також бачили на прикладіПомаранчевої революції.

 Дехто із самого початку починав вмовлятивстановити національне перемир'я, бути великодушними, нікого не карати. Але мине маємо на це права: були жорстоко і свідомо вбиті люди, які віддали своєжиття за нашу кращу долю, за чесну народну владу. Саме за таку владу, якаслугує закону, яка не уповільнює розслідувань, яка не бреше, не губить доказизлочину і запроторює злочинців у тюрми.

 Безумовно, на тлі загибелі героївНебесної Сотні, менш значними постають трагічні події на Банковій і побиттястудентів. Але давайте не будемо забувати, що саме безкарність тих, хто позвірячому лупцював журналістів та студентів, розв’язала їм руки для наступнихвбивств. Тому будь-який злочин має бути покараний – не заради помсти чи черезненависть, а для запобігання майбутнім злочинам. Про це говорять і церковнізаповіді і закони держави. Кара має обов’язково настати, але вона повинна бутисправедливою.

 Кожен може злочинців пробачити, тобтопозбавитися від ненависті і бажання відімстити тим людям будь-якою ціною, алевсе одно злочинці повинні понести за свої дії належне покарання.