Мало хто пам’ятає, що в 2005 році, після перемоги першогоМайдану, представники регіональної еліти сходу України раптом заговорили про те,що потрібно почути людей на Сході і про те, що в цьому регіоні «своя особливакультура». Зокрема вимогу "треба почути Схід" проголошував народний депутатвід Донеччини Володимир Рибак.
Після того як в серпні 2006 року Віктор Янукович був обранийПрем’єр-міністром, ця вимога терміново була знята – і Партія регіонів вже недомагалася щоб Схід був почутим. Більше того, вже на початку президентськоїкомпанії у 2009 році Янукович вийшов із «зустрічною пропозицією» і запевнив що сампочує кожного. Нікого він не почув, але тим не менш всі роки його недолугогоправління ніхто не вимагав дослухатися до Сходу.
Проте, після втечі Януковича з’ясувалося, що Схід зновупотрібно чути, причому негайно. Але що саме хоче сказати Схід? Що він хочеподолати корупцію? Що він хоче позбутися кланово-олігархічної системирегіональної економіки? Що він вимагає люстрації недоброчесних суддів?
Моє багаторічне спілкування із населенням Донбасу таЛуганщини переконує, що люди там повністю індиферентні до ідеологічних, мовних,релігійних, культурних проблем. За багато років жодного разу не чув там не відкого про потребу створення якоїсь окремої республіки чи федерації. Так, дехто злюдей похилого віку ставив певні умови щодо мови, але вони стосувалися нестатусу російської мови, а лише небажання вчити українську. Основні претензії простихлюдей стосувалися відсутності робочих місць і недешевих медичних послуг. Таксамо, у зверненнях людей зі Сходу до мене як до народного депутата здебільшого йшлосяпро сприяння в пошуках роботи та фінансову допомогу для лікування.
Керівники комунальних підприємств зі Сходу постійно звертаютьсяіз проханням передбачити в бюджеті кошти на капітальний ремонт і модернізаціюобладнання. І ми чули Схід і виконували їх вимоги - майже половина державнихсубвенцій в сфері ЖКГ виділялася на Донецьку і Луганську області. І нас,народних депутатів, інші регіони через це звинувачували у тому що ми чуємо лишеСхід.
Насправді, ми не завжди чуємо Схід, точніше простих людей зіСходу. Вимоги Сходу чомусь висловлюють лише політичні пройдисвіти тапредставники крупного бізнесу. Чи збігаються їх вимоги з вимогами справжнього Сходу– тобто простих мешканців Донбасу та Луганщини? На мою думку, ні. Східні місцевіеліти прагнуть лише зберегти там корумповану кланово-олігархічну систему, беззаконнята диктатуру олігархату. Для цього вони вигадали «федералізацію» - в їхрозумінні це така форма, за якої вони зуміють робити в регіоні що заманеться, аЦентр не зможе в це свавілля втручатися.
Впевнений, прості люди такої федералізації-феодалізації не бажають. Тому давайте нарештідослухаємося до голосу Сходу, а не дозабаганок місцевих князьків. Сьогодні вони виставили ці забаганки на торги - нібито за умови їх виконання вони вгамуютьситуацію. Але насправді ситуація вгамується після того, як сепаратисти небудуть відчувати підтримки населення. А населення їх не буде підтримувати тоді,коли йому нададуть слово і воно буде почутим.