Вчора на «Главкомі» вийшов мій коментар «Будівництво доступного житла. Як міністр «намалював» покращення»,в якому проаналізовані деякі красиві цифри, або як кажуть «позитивнадинаміка» у сфері будівництва, яку представив Міністр регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник. Вінповідомив, що у секторі житлового будівництва за 9 місяців поточного рокувиконано робіт загальним обсягом 7 млрд грн, що на 7,2% більше аналогічногоперіоду минулого року.

Він вважає, що такогорезультату вдалося досягнути, у першу чергу, за рахунок коштів населення тареалізації державних житлових програм, за якими цьогоріч, з урахуванняммультиплікативного ефекту, буде залучено 2 млрд грн..  Він пишається, що обсяг прийнятої вексплуатацію загальної площі житла у січні-вересні 2013 року у порівнянні звідповідним періодом минулого року збільшився на 19,1%.  Посадовець також зазначив, що на сьогодні вцілому за всіма програмами у бюджеті передбачено 718 млн грн, профінансовано488 млн грн та оплачено казначейством 272 млн грн або 38% від передбаченогообсягу.

 Але з повідомлень міністра неє зрозумілим що саме чиновникам «вдалося досягнути» і як вони вирахували якийбуде «мультиплікативний ефект». Насправді, державною програмою будівництвадоступного житла на 2010-2017 роки на поточний рік передбачено фінансування урозмірі 1272 млн. грн. Тобто, оплачені казначейством 272 млн грн. означають, щопрограма профінансована лише на 21%. Уряд по суті відмовився від її виконання ізаклав у бюджет 2013 року обсяги фінансування менші, ніж визначені програмою,але й ті не оплачує навіть наполовину.

 Проголошене Мінрегіономзбільшення відсотків прийнятої в експлуатацію загальної площі житла само пособі мало про що говорить. Державною програмою будівництва доступного житла у2013 заплановане збудувати 3865 квартир загальною площею 242 тис. кв. метрів,але як виконуються ці зрозумілі показники Міністр не повідомив.

 Якщо проаналізувати даніДержстату, можна побачити, що Мінрегіон вибрав із них лише «позитивнудинаміку». Насправді, статистика свідчить, що обсяг прийнятої в експлуатаціюзагальної площі житла у січні-вересні 2013 р. порівняно з відповідним періодомминулого року не збільшився, а зменшився на 3,4%. Дві третини (62,9%) цьогообсягу житла прийнято в експлуатацію в індивідуальних (садибних) будинках.

 Де ж Мінрегіон побачивзбільшення? Дуже просто: якщо не враховувати площу житла в індивідуальнихбудинках, зростання дійсно становить 19,1%. Але індивідуальні будинки складаютьдві третини (62,9%) всього прийнятого в експлуатацію обсягу житла. До того ж, більшечверті загального обсягу площі житла (27,4%) припало на місто Київ та Київськуобласть, швидше за все, саме тут і забезпечується вся «позитивна динаміка».

 Міністр забув відзвітувати,що за рахунок коштів державного бюджету в січні-вересні 2013 р. прийнято вексплуатацію лише 15,6 тис. кв. м загальної площі житла (0,2% від загальногообсягу), але і ця мізерна кількість аж на 59,1% менше рівня відповідногоперіоду попереднього року – тобто впала на дві третини!

Дійсно, у січні-вересніспостерігалося деяке зростання житлового будівництва, але вже наступного місяцяпочалося падіння і за 10 місяців цифри зовсім не такі райдужні. Обсяги всьогобудівництва в січні-жовтні порівняно з відповідним періодом 2012 р. зменшилисядо 83,7%, і це безупинне падіння ми спостерігаємо вже декілька років поспіль.

 Можна зрозуміти бажанняМінрегіону показати оптимістичні цифри, які би засвідчували покращення життя,але навіщо для цього вдаватися до замовчування невтішної статистики? Ми чекаємовід цього державного органу не переможних звісток, а реального аналізунаслідків невиконання державою своїх зобов'язань для будівельних компаній, якіне мають можливості закінчити уже розпочате будівництво, та учасників програми,які вклали свої кошти під обіцянки держави. Сьогодні цільова Державна програмабудівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки повністю провалена іУряд повинен чесно сказати про це людям, а не шукати мізерну «позитивнудинаміку».

 Коли цю програму з помпоюпочинали у 2010 році, лише поодинокі фахівці передбачали що держава її невитягне, проте всі розуміли, що вона має стати одним із прапорів, під якими ВікторЯнукович піде на президентські вибори. Власне, ще рік тому передвиборчихпрапорів проглядалося лише чотири: 1) згадана програма, 2) стабільність вдержаві, 3) мовне питання, 4) боротьба із фашизмом. Однак, на сьогоднішній деньйому залишилося лише боротися із фашизмом. І хоча це тема окремої розмови, втім, дуже цікаво – чи запишуть уфашисти тих, хто провалив Державну програму будівництва доступного житла?