Перший допит –це те, чого не повинно відбутися. Ні, звичайно, якщо ви на свободі, якщослідчий викликав вас повісткою і ви прийшли з адвокатом і повністю готові добудь-яких запитань – тоді будь ласка. Але якщо вас затримали, ви неспілкувались з адвокатом або спілкування було швидким – мовчіть. Це буденайкращим з того, що ви можете в цій ситуації зробити. Поміркуйте самі: ви недо кінця орієнтуєтесь в тому, що взагалі відбувається; ви не знаєте, що знає, ачого не знає про ваші «подвиги» слідчий і якими доказами володіє; висхвильовані і просто не зможете вірно оцінювати ситуацію тому обов’язковонаговорите зайвого.
Дати показанняможна завжди, а от відмовитись від них дуже важко. Ні, не важко. Неможливо.Так, звичайно, закон не дозволяє суду під час ухвалення вироку використовуватипоказання, які дав підозрюваний під час досудового слідства, і в суді можна всезаперечити та послатись на психологічний тиск або й насильство. Та потрібновраховувати суто психологічні моменти.
По-перше, недумайте, що допитом все й закінчиться. Слідчий, обов’язково захоче«закріпитись» іншими доказами. Тому після допиту, раз ви налаштовані нарозмову, з вами проведуть ще й, наприклад, слідчий експеримент, де ви самі нелише розкажете, а й детально покажете, як розгортались події. І обов’язково звідеозаписом. А тепер подумайте: чи зможете ви після цього відмовитись відсвоїх же слів? Чи буде вам комфортно в суді, коли цей відеозапис будевідтворений?
По-друге, неварто відкидати явище психологічного реактансу. Суть цього явища полягає втому, що значущість тієї інформації, яку заборонено використовувати,підвищується.
В своїй книзі«Психологія впливу» Роберт Чалдині наводить один експеримент, що проведенийЮридичною школою Університету Чикаго. Дослідники сформували експериментальнісуди присяжних які прослуховували запис судової справи за позовом жінки, якапостраждала в результаті безпечності водія вантажівки. Було зроблено двацікавих висновки. Перший висновок: коли водій заявляв, що в нього є страховийполіс, присяжні зобов’язували його сплатити жертві в середньому на чотиритисячі доларів більше, ніж тоді, коли водій казав про відсутність страховки (37тисяч доларів проти 33 тисяч доларів). Проте особливий інтерес викликає другийвисновок: якщо водій казав, що він застрахований, а суддя вирішував, щоприсяжні не повинні брати до уваги це свідчення, то ця вказівка суддіпризводила до збільшення розміру відшкодування в середньому до 46 тисячдоларів.
У вашому жвипадку ті свідчення, від яких ви відмовитесь, і будуть для судді «забороненою»інформацією. Можливо, найціннішою інформацією. Тому для нього ви будете винним.І він, можливо й сам того не усвідомлюючи, забуде про роль судді та зробитьвсе, щоб не дати вам викрутитись.
Мудрий цар стародавньогоІзраїлю Соломон написав: «Для всього свій час, і година своя кожній справіпід небом... Час мовчати і час говорити».