Почну з особистої історії, для прикладу. Вчора мою машину закидали яйцями… коли я це побачила, від несподіванки оторопіла, ні не так - мене паралізувало. А ще той сморід в машині – бррр, це найгірше для мене. Буря почуттів охопила мою душу, а тіло не могло поворухнутися. Гнів, біль, злість, лють, безпорадність… Звичайно, сталося б це ще місяць тому, я б навіть не звернула уваги, заїхала б до найближчої мийки, змила і забула. Але зараз це сприймається по-іншому. Я, як і всі ми, зараз дуже вразливі до будь-якого прояву агресії. Я не знаю, хто то міг вчинити, авто стояло в належному місці і ворогів у своєму дворі я начебто не маю.  Я не знаю, про що був той вчинок для людини, яка його скоїла, але для мене це про високий рівень агресивних імпульсів зараз в суспільстві. Вони висять у повітрі, і, здається, достатньо запалити сірника щоб стався вибух. Вчора я намагалася просто відмахнутися від цих почуттів, не контактувати з ними, всіляко відволіктись, забути і навіть не підходити до машини, щоб не згадувати. Сьогодні замість їхати на мийку, я взяла ганчірку і добру годину відмивала все те лайно.

До чого я все це?

– Ми маємо наразі непросту ситуацію для всіх і для кожного. Але ми можемо свідомо обирати реакцію на неї. Свідомо – це значить визначити межу своєї відповідальності і намагатися не переходити за неї.

- Ми можемо обрати реагувати більш конструктивно, аніж зануритися, копирсатися і потонути в багнюкі.

- Ми можемо відмитися від бруду і піти далі.

- Ми можемо трансформувати свою агресію у щось корисне (це ж величезна сила, яку можна направити на здобутки).

-  Ми можемо медитувати або ходити до церкви.

-  Це може бути будь-яка діяльність, яка дозволить сублімувати і каналізувати енергію.

-  А ще ми можемо відшукати любов, яка, можливо, загубилася серед інших почуттів, але вона є, і ми можемо зараз дати їй місце в своєму серці.

Я впевнена, що у кожного є свій спосіб конструктивного реагування, який він може обрати зараз.

В психоаналізі ці дві сили, які весь час борються в людській душі, представлені дуальністю еросу (любов в широкому розумінні) та танатосу (агресія, деструкція). З цього приводу процитую Фрейда, який не втратив свою актуальність і в наш час: «Фатальним для роду людського мені здається питання: чи вдасться - і в якій мірі - приборкати на шляху культури потяг до агресії і самознищення, що призводить до руйнації людського існування. Наш час представляє в зв'язку з цим особливий інтерес. Нині люди настільки далеко зайшли в своєму пануванні над силами природи, що з їх допомогою легко можуть винищити один одного аж до останньої людини. Вони знають це, звідси чимала частка їх теперішнього занепокоєння, їх нещастя, їх тривоги. Залишається сподіватися, що інша з "небесних властей" - вічний Ерос - докладе свої сили, щоб відстояти свої права в боротьбі з одно безсмертним противником. Але хто знає, на чиєму боці буде перемога, кому є передбачення результату боротьби ».


Я дуже вірю, що ерос, любов переможуть і врятують нашу Україну.