Саме ці дебати стали ще одним приводом, щоб написати запит у Мінсоцполітики.

Ось таким був мій запит.

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Отже, у вищезгаданій статті немає взагалі згадок про фізичну особу-підприємця.

Тож у зв’зку з цим прошу пояснити таке, чи можливо перевести працівника від Фізичної особи-підприємця на інше підприємство або до іншої фізичної особи-підприємця?

Чи можна перевести працівника з підприємства (юридична особа) до фізичної особи-підприємця?

Якщо ні, то яка відповідальність передбачена нормами чинного законодавства у випадку таких переведень ?

Відповідь фахівців Мінсоцполітки

Фахівці Мінсоцполітики надали відповідь у листі №10/0/22-19/133 від 11.01.2019 р.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КЗпП).

Поняття "фізична особа-підприємець" в сукупності теж охоплюється поняттям "фізична особа", оскільки громадянин, який бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур лише набуває нової ознаки- "підприємець", не втрачаючи при цьому статусу фізичної особи.

Згідно із статтею 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником  і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Переведення працівника на роботу на інше підприємство, установу, організацію або в іншу місцевість, допускається лише за згодою працівника, за винятком випадків передбачених у ст. 33 КЗПП.

Оскільки, ФОП у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, вважається, що дія норм ст. 32 поширюється і на нього.

Висновки автора

Тож, як зрозуміло із відповіді наданої фахівцями Мінсоцполітики, можливе передення працівників і у ФОПів, і до ФОПів, а також від ФОПів.

Та, деякі з моїх колег не погоджуються з даними висновками Міністерства...