Cуміщення професій, чим регулюється й на скільки це цікаво працівнику
Суміщення
Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливе. (лист від 21.06.2010 р. № 514/13/155-10).
Також у листі Мінпраціі від 10.02.2010 р. № 125/13/84-10 зазначається, суміщення посад (професій) можливе як у разі тимчасової відсутності працівника, так і за наявності вакантної посади.
Суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд із своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (п.2 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 р. № 1145 ( далі – Постанова № 1145). Постанова № 1145 продовжує діяти на території України на підставі Постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р. № 1545 за якою до прийняття відповідних актів законодавства на території України застосовуються акти СРСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.
Нюанси оформлення суміщення.
Суміщення професій і посад на підприємстві оформляється наказом. В ньому обовязково зазначається:
- назва професії (посади), за якою оформлюється суміщення;
- розмір доплати;
- строк суміщення (якщо працівник буде суміщувати професію (посаду) протягом визначеного теріму часу).
Щодо суміщення, рішення може бути прийняте за згодою працівника і роботодавця або ж лише на підставі рішення роботодавця. Якщо рішення прийнято роботодавцем, тоді роботодавець зобовязаний повідомити працівнику про зміни в організації виробництва та праці відповідно до частини третьої ст. 32 КЗпП не пізніше ніж за два місяці.
Суміщення може бути або припинено, або скасовано.
Якщо роботодавець приймає рішення, що працівник не буде суміщувати професію (посаду), тут відбувається скасування з ініціативи роботодавця. Працівника слід попередити про скасування суміщення за два місяці шляхом видання наказу з основної діяльності, з яким працівник повинен бути ознайомлений в установленому порядку згідно (ст. 32 КЗпП)
Якщо суміщення було на певний строк, припинення відбувається без видання наказу. Якщо було зазначено в наказі про встановлення суміщення термін/строк, і цей термін/строк сплинув працівник повертається до виконання своєї роботи.
Також суміщення може бути припинено і за ініціативи самого працівника, для цього працінику слід надати заяву роботодавцю.
До трудової книжки та до особової картки працівника запис про суміщення не вноситься, також суміщення не впливає на тривалість відпусток.
Якщо працівники за основним місцем роботи зайняті зі шкідливими, небезпечними та важкими умовами праці і які суміщують професії (посади), зберігаються встановлені законодавством відповідні пільги (додаткові відпустки, скорочена тривалість робочого часу, безплатна видача спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту, знешкоджувальних засобів, лікувально-профілактичного харчування тощо) незалежно від того, чи встановлено такі пільги для суміщуваної професії (посади).
Якщо працівникам, передбачені пільги за суміщуваною професією (посадою), такі пільги надаються тільки за ті робочі дні, в які працівник працював за суміщенням не менше половини робочого дня незалежно від того, якщо за основним місцем роботи пільги не передбачені.
Оплата праці
Згідно норм ст. 105 КЗпП, працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) у відсотках.
Доплата до Мінзарплати та «дотяжка» ЄСВ
Мабуть, усім працівникам бухгалтерії, «набили оскому» питання доплати до МЗП й «дотяжки» ЄСВ, але про них забувати не можна.
Згідно ст. 3-1 Закону про оплату праці зазначається, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. (у 2017 р. – 3200,00 грн).
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
- за роботу в нічний час
- за роботу в надурочний час,
- роз’їзний характер робіт,
- премії до святкових і ювілейних дат.
Як бачимо тут не зазначається ні слова про доплати за суміщення професій і посад, також слід звернути увагу, на те, що робота працівнику доручається в межах робочого часу за основною посадою та за виконану роботу.
Таким чином доплата за суміщення професій і посад враховується в розмір мінімальної заробітної плати.
Щодо ЄСВ. Якщо встановлюється доплата працівнику за суміщення іншої посади (професії), це вже є додаткова оплата праці за основним місцем роботи і ЄСВ слід нараховувати на загальну суму зарплати (основну та додаткову) разом з доплатою до МЗП, якщо вона є. Та, якщо в результаті їх сукупний розмір менше за МЗП, то ЄСВ нараховується з розміру МЗП, тобто слід зробити т.зв «дотяжку»
Індексація
В місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) приймають за 1 або 100%, обчислення ІСЦ для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. (п. 5 Порядку № 1078). Місяць підвищення (базовий місяць) змінюється лише в разі підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника. Отже доплата за суміщення не є ані окладом, ані тарифною ставкою, встановлення її ніяк не вплине на індексацію.