Хартія ділової, адміністративної, громадської та політичної етики УКРАЇНИ
· Чесність
· Порядність
· Відповідальність
Будь-який розвиток розпочинається з довіри. Моральність є передумовою формування довіри і полягає у дотриманні встановлених правил суспільних відносин.
Криза довіри провокує виникнення кризи взаємовідносин, а криза взаємовідносин, своєю чергою, спричиняє кризу ліквідності економічної системи. Занепад державних інституцій чи підприємництва залежить від того, як швидко розкладаються у свідомості та головах посадових осіб моральні принципи та норми, що ми зараз і маємо в Україні.
Бути сильним, але аморальним сьогодні економічно вигідно, фактично, престижно. А бути аморальним і перебувати у владі значно вигідніше, але такий стан справ призупиняє соціально-економічний поступ на десятки років.
Маленький сумнів і великі Сполучені Штати Америки вже тривалий час перебувають у фінансовому шоці, збанкрутіли сотні компаній та фінансових установ. В такому ж стані половина Європи.
Довіра – значно потужніший актив, ніж гроші
Трансформаційні процеси в Україні спричинили руйнування усталених норм суспільної поведінки і породили нові. Помаранчева революція, свідками та учасниками якої ми були, власне і була спрямована на зміну моральної поведінки, але під загальними гаслами не викристалізувалось конкретних дій, які можна застосовувати у повсякденній практиці.Попри це, надзвичайного поширення набув стандарт зради (потрійний стандарт) – одне думай, друге говори, третє роби, який розшарував суспільство на дуже бідних та дуже багатих.
Для відновлення «Золотого Стандарту» взаємовідносин, рівномірного та справедливого розподілу національних здобутків, недопущення культу хамократії ініціюється створення Хартії ділової, адміністративної, громадської та політичної етики України як беззаперечних правил суспільної поведінки.
Хартія ділової, адміністративної, громадської та політичної етики
(Українська Хартія честі)
Метою створення та прийняття Хартії є формування високого рівня довіри та доброзичливих стосунків між владою, політичними партіями, різними за соціальним статусом громадянами, а також підприємницьким середовищем. Хартія є добровільною практикою, тому будь-яке, в тому числі фізичне, переслідування вважається антисоціальною дією та приниженням людської гідності.
Ми, представники громад, політичних партій, ділової спільноти та державних адміністрацій України,
· виходячи з того, що найвищою цінністю у нашій діяльності є репутація країни, а також репутація будь-якої громади України, її членів, що ґрунтується на рівноправних та доброчесних відносинах між представниками громад, політичних партій, підприємницьких структур та інших зацікавлених сторін;
· дотримуючись загальноприйнятих морально-етичних норм та правил у своїх діях;
· усвідомлюючи свою відповідальність за майбутнє теперішніх та прийдешніх поколінь України,
Беремо на себе добровільні зобов’язання в своїй діяльності дотримуватись таких норм ділової, адміністративної, громадської та політичної етики:
1. Здійснювати доброчинний вплив на підприємницьку, громадську, політичну та адміністративну діяльності і виключно згідно з законодавством України, здоровим глуздом.
2. Керуватись реальним змістом законодавчих норм, уникаючи застосування різноманітних власних трактувань, формальних підходів до співпраці, що можуть спричинити як приховану, так і очевидну конфронтацію між сторонами.
3. Здійснювати підприємницьку, громадську, політичну та адміністративну діяльність, ґрунтуючись на принципах добропорядності, справедливості, честі та чесності у взаємовідносинах між та/або партнерами, владою, конкурентами.
У випадку відсутності зрозумілих як законодавчих, так і моральних норм поведінки слід керуватись декларацією:
«УКРАЇНА ДЛЯ МЕНЕ ВСЕ, Я ДЛЯ УКРАЇНИ - НАЗАВЖДИ».
4. Не чинити дій, що можуть розумітись будь-якою зі сторін та будь-ким як корупційні та антисоціальні, а у випадку виявлення таких дій піддавати їх розголосу.
5. Відмовлятись від дій, що можуть спричинити соціальне напруження, в тому числі від будь-яких форм політичного, соціального, економічного, адміністративного рейдерства будь-якою зі сторін.
6. У разі виникнення суперечливих позицій, усі питання вирішувати шляхом переговорів з метою напрацювання компромісного рішення. Уникнення переговорного процесу вважається проявом поганого тону, і такі дії можуть бути розголошені.
7. Визнається поняття «стіл переговорів» як зустріч сторін, саме проведення якої не піддається сумніву. Публічне проведення переговорів є проявом доброчесної поведінки сторін та визнається за найвищу якість поведінки (найвищою чеснотою).
8. Ініціювання проведення переговорів визнається проявом доброчесної поведінки. Суто формальна участь сторін у переговорному процесі вважається проявом поганого тону.
9. До проведення «столу переговорів» публічно не висловлювати міркувань, що можуть породжувати недовіру або/і прояв недружніх стосунків.
10. Публічна критика однієї сторони іншою стороною, якщо не запропоновані компромісні чи альтернативні дії, а також використання інформації, однією зі сторін, яку можна піддати сумніву, вважається проявом поганого тону.
11. Визнається поняття «чесного слова» ? декларація дії однієї зі сторін як компромісний крок, що скріплений рукостисканням. Першим подає руку ініціатор «чесного слова». Відмова від рукостискання будь-якої сторони вважається поганим тоном, а для ініціатора ? ганебним вчинком. Будь-яка публічна декларація визнається за «чесне слово».
12. Будь-яка сторона може відмовитись від надання «чесного слова». Будь-яке фізичне спонукання та примушення до надання «чесного слова» вважаються недоброчесною та антисоціальною поведінкою.
13. Дане «чесне слово» визнається за найвищу цінність у стосунках, порушення якого вважається ганебним вчинком. Дії щодо порушення та/або недотримання «чесного слова» можуть бути розголошені.
14. Ініціювання надання «чесного слова», особливо публічне, визнається проявом доброчесної діяльності. Особи, що порушили «чесне слово» визнаються такими, що не можуть обіймати керівні посади, вважатись громадськими лідерами. Добровільне звільнення з посади визнається гідним вчинком.
15. Публічно та регулярно надавати докази відданості суспільним цінностям, особливо щодо дій, доброчесність яких можна піддати сумніву (відносно яких відсутня публічна інформація). Відсутність добровільно наданих доказів вважається проявом поганого тону і засуджується.
16. Не розголошувати дій, які стали відомі будь-кому про будь-яку зі сторін, якщо вони не мають антисоціальний, корупційний чи кримінальний характер та не порушують норми цієї Хартії.
17. Будь-які відносини між будь-якими сторонами, що обмежують права та свободи громадян, вважаються недоброчесною та антисоціальною поведінкою, підлягають розголосу та осудженню.
18. Достовірна інформація про дії або наміри, що загрожують соціально-економічному розвитку, майбутнім та теперішнім поколінням будь-якої громади України, окремих її членів чи можуть спричинити до природних та/або техногенних катастроф підлягають негайному розголосу. Такий розголос вважається проявом громадянської позиції.
19. Поєднання будь-яких керівних посад з будь-якою іншою посадою в органах центральної або виконавчої влади чи органах місцевого самоврядування вважається ганебним поступком.
20. Фізичне переслідування, вчинення будь-яких дій фізичного насильства щодо будь-якої зі сторін за будь-яке порушення цієї Хартії, інших моральних норм та правил вважаються недоброчесною та антисоціальною поведінкою.
Прикінцеві положення:
· Пріоритетом Хартії є формування моделі доброчесної поведінки для теперішніх та прийдешніх поколінь.
· Хартія відкрита до співпраці з будь-якими актуальними ініціативами.
· Сторони поважають та вважають добродіями всіх, хто сповідує високу етику стосунків, а не лише тих, хто є формальними учасниками Хартії.
