Про рейтинг щодо міського голови Львова "Львівські клейноди - 2020"

Однією з ключових є те, що саме цими виборами має завершитись процес об'єднання громад, як це передбачено процесом децентралізації.

Від того якою буде львівська громада, які населенні пункти увійдуть (або не увійдуть) до її складу, які стратегічні напрямки стануть визначальними залежить соціально-економічний розвиток міста та його околиць на десятки років. Значною мiрою це в свою чергу є похідним від того хто очолить громаду, з якою командою прийде ця людина.

Власне, від того хто очолить міську раду залежить добробут кожного без винятку мешканця. Важливо, щоб найвищу посаду у львівській громаді зайняла дійсно дієва, харизматична, з новими креативними баченнями особистість, що спроможна відновити стратегічне значення Львова як культурного мистецького, економічного та суспільно-політичного центру України.

Громадською ініціативою "Центр інституційного моделювання, оцінювання та рейтингування" започатковано проект з формування структурованого та системного бачення того яким досвідом, якостями, чеснотами та компетенціями має володіти майбутній голова міста Львова.

З метою неупередженого підходу до оцінювання та рейтингування сформовано науково-методичну та експертну ради.

Завдання науково-методичної ради - опрацювання методології і критеріїв оцінювання потенційних претендентів, а експертної ради - здійснення безпосередньо оцінювання.

Проект реалізується ГІ "Центр інституційного моделювання, оцінювання та рейтингуваня" за розробленою і опробованою методологією. Проектом передбачається публічне обговорення, як результатів самого рейтингового оцінювання, так і атрибутивних характеристик потенційних кандидатів.

Оприлюднення рейтингу версії 1.0 заплановано на червень 2020 року. 

Базові цінності та орієнтири

Яким має бути майбутній голова такого граціозного та старовинного міста як Львів? Це дуже важливе питання. Адже від того хто стане майбутнім мером буде залежати в якому напрямку буде розвиватись місто, а надто які морально-етичні цінності будуть домінуючими. Не будемо давати оцінку попередникам і теперішньому очільнику, лише зазначимо, що перед майбутнім головою будуть стояти якісно нові завдання, водночас i масштабні, і далеко непрості.

Від того якою буде нова стратегія розвитку громади, які підходи будуть до збереження історичної спадщини, яким буде публічно-приватне-партнерство в межах агломерації, якою буде взаємодія між міською владою та громадою загалом, залежатиме, чи зможе Львів ще більш підняти славу динамічного, інноваційного та креативного міста чи залишиться гарним, милим містом туристів, книжок та кави.

Тому для містян надзвичайно важливо, аби майбутній голова був наділений цілою низкою чеснот та індивідуальних харизматичних характеристик. Зокрема був відданим громадянином Львова та патріотом України, з повагою відносився до думки мешканців, був публічною, відповідальною, шанованою та самодостатньою особою без зазіхань на корупційні "подвиги".

З огляду на зазначене науково-методичною радою визначено цілу низку критеріїв, зокрема:

- суспільно-політичний авторитет;

- адміністративно-правові компетенції;

- інформаційно-медійна активність;

- рівень впізнаваності;

- наявність команди однодумців;

- спроможність консолідувати громаду м.Львова;

- наявність управлінських компетенцій для виконання обов'язків голови м.Львова;

- та інші. 

Самоврядування у м. Львові

Самоврядування у м. Львові пройшло через складні трансформації. Очільниками за назвами посади були і війти, і бургомістри, і президенти, і голови.

Посада війта проіснувала від княжих (руських) часів до 1786 р., реформи місцевого самоврядування у Австрійській імперії.

Від заснування міста і до скасування такої посади після габсбурзької реформи  було 115 війтів. Посада війта була перейнята від німців, колонія яких була у Львові ще з княжих часів. На початках війти в місті займалися і господаркою, і судовими справами. До 1378 року війти призначались князями, а опісля посада стала обраною. З того часу провідну роль в місті почав відігравати бурмістр, а юрисдикція війта обмежувалася судами.

Щодо бурґомістрів то їх обирали з членів міської ради. Вибори бурґомiстра міською радою були скасовані Австрійською імперією у 1786 році. З 1805 року по 1870 рік міський бурґомістр призначався урядом, і з цього ж року Львів отримав новий статус. Містом почали керували обрані президенти .До розпаду Австро-Угорщини (1918 р) було обрано 10 президентів. За Польської Республіки з 1934 року президентів міста також обирали. До початку 2-ї Світової війни було обрано 5 президентів. Рада міста складалася з 72 радних.

За Радянського Союзу (комуністичного партійного режиму - КП) голову міськвиконкому Львова обирали. Реальна ж влада зосереджувалася в руках першого секретаря міського комітету КП. 3 1939 р. по 1990 р. було 14 голів. Найвідомишими були В’ячеслав Секретарюк і Богдан Котик. За часів німецької окупації було призначено 3 голови, один з них був українець Юрій Полянський.  Перші демократичні вибори до міської ради відбулися в 1990 році. За часів Вільної України було обрано 4 –х голів.

Історичну довідку підготовив

Богдан Горбовий - Товариство УНП ім. П. Могили