В нелегкий, дуже нелегкий для України час Петро Порошенко провівсвою чергову прес-конференцію. До речі, захід докорінно відрізнявся від шоу, щовлаштовує Володимир Путін в РФ. Простота у всьому і це приємно відзначити.Звичайно, не усі відповіді на поставлені запитання задовольнили пересічнихукраїнців, не беручи до уваги вже політичних та економічних експертів,аналітиків. Дещо залишилось, так би мовити поза лаштунками, а на дещо взагаліне було дано прямої відповіді. Загалом все це дійство викликало, особисто вмене, більше позитивні емоції, а ніж негативні. Впевнений, зорієнтований насуттєве нарощення обороноспроможності, соціальні та економічні здобутки нашПрезидент надихає на щоб кожний з нас віддавав себе на служіння вітчизні. Втакі важкі часи для країни важливий сам факт відкритості, відвертості тапублічності.
«Я не байдужий до України» - відповів на запитання СоніКошкіної (Лівий берег) Президент Порошенко, і я йому вірю. Але суттєві тривогизакрадаються коли дивишся на буденні реалії господарювання на місцях. Дляприкладу на Львівщині. Чи готова «наша» влада так само впевнено, з безліччюнезручних запитань публічно звітувати перед громадою. Як каже один мій колега,кишка в них тонка та голос тремтячий, і мали вони громаду з її конституційнимиправами в одному місці.
Так, от собі і міркую дочекаємось колись коли публічно,перед журналістами та громадськими активістами, як будуть звітувати перші особи- голови обласної адміністрації та ради, їх заступники, чи і надалі будуть житиза принципами: «тихо прийшов, тихо пішов». Та і керівництву територіальнихгромад, міст, сіл та селищ варто взяти регулярне публічне звітування за основусвоєї діяльності.