Футбольнийклуб «Анжи» («перлина» однією з мов Дагестану) був створений в 1991 році, в рікрозпаду Радянського Союзу. Звичайно, клуб засновується вже не як підвідомчаорганізація, а як структура з дольовим капіталом, фактично, як комерційнепідприємство. Розпочавши участь у чемпіонаті Дагестану, команда поступово пробиваєтьсяу найвищий ешелон футболу Росії. Присутність у Російській футбольнійпрем’єр-лізі на початку 2000-х була нетривалою. Після невдалого виступу восновному чемпіонаті клуб майже на десять років затримується у Першомудивізіоні. І лише в 2010 здобуває право знову грати з такими потужнимикомандами, як Зеніт, Спартак, ЦСКА, Рубін та інші. Сезон у Прем’єр-Лізі «орли»(логотип «Анжи») проводять на других ролях. Є очевидним, що клубу дляподальшого поступу системно бракує фінансових ресурсів.

Професійнийфутбол, за своєю сутністю, на теренах країн колишнього соціалістичного табору галузьзбиткова. Причини зараз розглядати не будемо, це тема окремої розмови.Фактично, мати у власності футбольну команду, це щось на зразок престижногоавто, крутої яхти. Це те, що особливо виділяє тебе з-поміж інших заможнихлюдей. І не тому, що утримання клубу потребує шалений сум, а тому, що це ще йсоціальний проект. Навколо клубу функціонують дитячі школи, на певнихпатріотичних почуттях виховується молодь, розбудовується футбольнаінфраструктура. Одне слово, володіти футбольним клубом солідно. Та крім того,що це солідно, клуб має показувати результати і перша умова, це, звичайно,капіталізація. Приміром, як показує статистика, в одну четверту фіналу КубкуЧемпіонів здебільшого потрапляють команди з капіталізацією понад 200 млн  дол.США. Команди з капіталізацією 10, 20, 30млн дол. США зазвичай відсіюються ще на стадії плей-офф.